Damnatio memoriae ( лат. «Засудження пам’яті») – процедура видалення імен, прізвищ та зображень людей та подій, приречених на забуття з документів, пам’ятників та інших свідчень матеріальної культури.

Процедура damnatio memoriae була відома ще в Стародавньому Єгипті. Згідно з єгипетськими віруваннями, знищення імені було таким самим, як і знищення людини. Його застосовували проти узурпаторів, деяких жінок-фараонів, а також проти фараона Аменхотепа IV Ехнатона, який намагався здійснити релігійну реформу.

У Амарнский період прокляття пам’яті було накладено фараоном Ехнатоном на самих богів, особливо на Амона-Ра.

Це покарання застосовувалось і в Стародавній Греції . На це був засуджений Герострат , підпалювач одного з 7 чудес стародавнього світу – храму Артеміди в Ефесі ; у його випадку накладення такого покарання було пов’язане з мотивами злочинця – бажанням здобути вічну славу.

Покарання в Стародавньому Римі накладалося за злочини проти гідності римського народу ( crimen maiestatis ). Він полягав у викресленні засудженого з пам’яті нащадків, забороні нащадкам носити його ім’я та знищенні всіх його образів.

Дивні речі