Благовіщому феніксу неба указ
Вниз спуститись і шанськее плем’я родить,
Оселить його в землях багатих, в широких просторах.
В давнину бог воїтелю Тану дав свій наказ
Править в нашій землі, в усіх чотирьох сторонах.
В сторонах він призначив старійшин із роду,
А вже скоро по тому дев’ять пішло областей.
В нашім племені шан споконвіку вожді,
Діставши наказ, управляли спокійно
До внука Удіна — вождя, що з їх роду.
А нащадок Удіна — володар хоробрий,
І громить ворогів він завжди в усіх битвах.
До десяти колісниць з драконовим прапором
На блюдах великих зерно ми підносим.
І навколо держави володаря-князя на тисячу лі
Геть розкинулись хати рабів, нам покірних.
Наші землі до самих морів він поширив,
І від цих чотирьох далеких морів прибувають до нього,
Щоб приносити жертви й благати дощу,
Прибувають до місць, що кругом їх ріка омиває.
І недаром від неба племені дано указ,
Щастя багато заслужено племенем Інь.