Перейти до вмісту

Міфи і казки бушменів | Хитрість медової пташки

    Медова пташка хоча й маленька, але дуже хитра. Вона літає навколо і видивляється гнізда диких бджіл, а знайшовши таке гніздо, приводить до нього людей. Люди дуже люблять мед, і, коли медова пташка приводить їх до гнізда, вони, діставши мед, завжди дають їй трохи стільників як її частку.

    Якось один чоловік полював. Йому не пощастило, дичина була така полохлива, що йому не вдалося нікого вбити. До смерті стомившись бігати під сонцем, голодний, він влігся спати під деревом.

    У цей час прилетіла медова пташка, розбудила його і покликала:

    – Підемо, я покажу тобі, де гніздо бджіл!

    Чоловік дуже зрадів. Він був голодний і тому одразу ж схопився і рушив за медовою пташкою. Шлях був довгим, і він уже почав втомлюватися бігти за медовою пташкою, аж нарешті вони дісталися до великого стрімчака. Тут пташка зупинилася, а чоловік став дивитися вгору, вишукуючи печеру, де бджоли влаштували своє гніздо.

    Медова пташка сиділа біля нього на кущі і вигукувала:

    – Дай мені меду!

    А за цим кущем, біля підніжжя стрімчака, спав лев, але чоловік про це не знав. Зачувши шум, лев прокинувся. Він став підстерігати чоловіка, і, коли той рушив уперед, щоб вибратися на стрімчак, лев приготувався до стрибка. Але, вловивши його рух, чоловік побачив його, розвернувся і помчав геть з усіх сил, а лев кинувся за ним. Лев ледь не схопив його, і тоді чоловік кинув свій лук, стріли та сагайдак. Лев знову наздогнав його, і чоловік скинув свій шкіряний фартух. Тоді лев зупинився, загарчав і став рвати фартух, а чоловік тим часом утік.
    Після цього він ніколи більше не слідував за медовою пташкою, і, якщо котрась із них підлітала до нього, він проклинав її та кидав у неї камінням.

    Ось чому ми дуже обережні, коли слідуємо за медовою пташкою. Ми спиняємся, як тільки вона зупиниться, відступаємо назад і гарненько озираємось навколо, перш ніж рушити далі, щоб пташка не навела нас на лева.

    Так що медова пташка іноді буває дуже злісною.