У давні часи одна дівчина захворіла, вона лежала в окремій хатині і відмовлялася від їжі, яку пропонували їй її матері.
Потайки від усіх вона вбивала дітей Води і їла їх.
Її матір вирішили з’ясувати, чому дівчина відмовляється від їжі, і ось якось,
коли всі жінки і діти вирушили на пошуки личинок термітів, вони веліли одній дівчинці
залишитися вдома і покарали їй стежити за її старшою сестрою, щоб дізнатися, що вона їсть.
А дівчина нічого про це не знала.
Дівчинка, сховавшись в хатині своєї матері, побачила, як її старша сестра вийшла з дому хвороби і спустилася до джерела.
Вона вбила дитя Води, принесла додому і зварила, а коли вона з’їла все м’ясо, то знову лягла.
Але дівчинка стежила за нею і все бачила.
Коли повернулася мати дівчини, дівчинка розповіла їй про те, що було, як її старша сестра вбила якесь красиве створіння,
яке було у воді.
Її мати здогадалася, вона вигукнула:
– Це було дитя Води.
І вона більше нічого не сказала і знову вирушила на пошуки личинок термітів.
Раптом вона побачила, що небо вкрилося хмарами, піднявся ураган.
Вона сказала:
– Видно, вдома щось недобре. Вихор забирає все до джерела.
І ось через те, що її дочка вбивала дітей Води, вихор всіх їх забрав у воду.
А дівчину, з вини якої це сталося, буря понесла першою.
Вона потрапила в воду і перетворилася на жабу.
Слідом за нею вихор підхопив її матерів, які збирали коріння, він забрав їх у воду,
і вони теж перетворилися в жаб.
Потім вихор підхопив її батька, який полював там, і забрав його до джерела, він також перетворився на жабу.
І ось всі вони перетворилися в жаб. І всі їх речі: стріли батька, очеретяні циновки, з яких зроблені хатини,
– всі виявилося в воді, бо люди стали жабами. Вони тепер ростуть біля води, це речі перших людей, які жили тут до нас.
