Велика кількість психологічних досліджень свідчить про те, що страх смерті відіграє важливу роль у різноманітних формах людської поведінки.

Це дослідження показує, що культурні переконання та цінності, а також самооцінка, яку люди отримують, живучи згідно з цими цінностями, відіграють важливу роль у управлінні потенціалом тривоги, який є результатом усвідомлення людиною неминучості смерті.

Враховуючи загальне небажання людей помирати, парадоксально, що багато хто заперечує проти використання науки й технологій для радикального продовження тривалості людського життя. Хоча, безумовно, є раціональні причини для занепокоєння щодо потенційних побічних ефектів тривалого продовження життя, гучність деяких із цих заперечень свідчить про те, що це питання викликає глибокі емоції, які можуть підживлювати це протистояння.

Довготривале продовження життя може кинути виклик як традиційним релігійним, так і сучасним науковим концепціям життя, які забезпечують людям екзистенціальну безпеку. Якщо це так, то це означає, що протидія продовженню життя може бути вкорінена, принаймні частково, у страху смерті та психологічних структурах, які люди використовують, щоб захистити себе від цього страху.

Без категорії