Перейти до вмісту

В сьомому місяці. Народна пісня з царства Бінь. Час династії Чжоу | 1122—256 pp. до н. е. | Стародавній Китай

    1
    У сьомий місяць спека вже спадає,
    Зоря вогню пливе на захід.
    В дев’ятім місяці на зиму
    Жінки нам одяг подають.
    Холодний вітер в перший місяць,
    Мороз пекучий в місяць другий —
    Як зимувать без теплої одежі!
    Ми в третій місяць лагодимо сохи,
    Ми починаємо орати у четвертий,
    Обід жінки нам носять, діти —
    І радується бог полів!

    2

    І пісня іволги лунає.
    Із кошиком дівчина йде,
    Шовковиці листочки ніжні
    Збирає тихо, сонце — височенько,
    А в дівчини вже серце знемагає:
    Їй з милим швидше б разом повернутись.

    З
    У сьомий місяць спека вже спадає,
    Зоря вогню пливе на захід.
    У восьмому доспіє очерет.
    Рвемо шовковицю у другім.
    В малих шовковиць віття довге —
    Згори його рубаєм, від вершини.
    У сьомому співа сорокопуд.
    У восьмий почнемо ми прясти й ткати.
    Тканини роблять жовті й темні.
    Моя ж червона, наче сонце —
    Одягне милий мій сорочку.

    4
    Трава в четвертий розцвіте,
    Цикада засюрчить у п’ятий.
    У восьмім місяці ми жати почнемо,
    А листя падає в десятім.
    У першому полюєм на єнота,
    Берем лисиць і диких кішок —
    На шубу хутро буде молодцям.
    Весь другий місяць, як і перший,
    В військових справах проведем.
    І скажем: поросята — нам,
    Великі свині — в княжий дім.

    5
    На п’ятий місяць сарана летить.
    У шостий крильця коник розправляє.
    У сьомий місяць ми на полі,
    У восьмий місяць — під навісом,
    В дев’ятий ідемо в будинки.
    В десятім місяці цвіркун залазить попід ліжко.
    Заткнем вікно, замажемо щілини,
    Викурюємо всіх мишей.
    Ах, наші жіночки і діти.
    Ми скажем їм: прийшла зима,
    І в дім тепер йдемо ми жити.

    6
    У шостім місяці їмо ми жовті сливи.
    У сьомім варимо ми овочі, боби,
    Збираєм фініки у восьмім,
    І жати рис ми будемо в десятім.
    Для сивобрових стариків
    Вина наварим молодого.
    У сьомім гарбуза почнемо їсти,
    У восьмому зриватимемо тикву.
    В дев’ятім хмиз і очерет
    Збирати будемо, і сім’я конопель —
    Чоловіків щоб наших годувати.

    7
    В дев’ятому утоптуєм ми тік,
    В десятому несем снопи:
    Горох і ранній, пізній хліб,
    Ще й прядиво, пшеницю, проси, сорго.
    Ах! Хлібороби-чоловіченьки!
    Ми разом урожай зібрали,
    Візьмімося ж за діло в домі:
    Ми на покрівлю вдень зберемо пирію,
    Вночі ж ми будемо сукать вірьовки.
    Полагодимо скоро ми наш дім,
    А там вже знову сіяти пора.

    8

    Тук, тук! У місяці другому колемо, колемо льоду багато,
    А в третьому місяці весь у льодовню ми переносим.
    В четвертий місяць ми встаємо рано —
    Цибулю і ягнят підносим духам.
    В десятім іній, холоднеча.
    В десятому ми прибираєм площу
    І кілька глечиків з вином ми ставим,
    Овець ми ріжем і ягнят,
    Приходимо усі у царський дім —
    Берем з вином ріг носорога
    і довгого життя бажаєм.