Стародавній Схід. Розвідка Ассірії проти Урарту.

ЛИСТ ВІД АШШУРРІСУІ (?) ДО ЦАРЯ САРГОНА II

(Привітання не збереглось, крім слів: мир цареві, моєму володареві.)

5 намісників У[рарту] прийш[ли] в Уасі: Сітіну, начальник області […] тіні, Каккадану, який [в області, що] навпроти країни уккійців, Сакута, [начальник] області Каніун, Сіплія, [начальник] області Альші, Туту (??), [начальник] області Арміраліу — ось їх імена. Вони прийшли в Уасі з мі[ста?] начальника (?)…

Зараз вони підняли свої тамошні сили, військо їх буде с[ильним(?)].

Цар виступив з Турушпи і пішов у Каніун.

Про те, що писав цар, володар мій: «Пошли лазутчиків» — я послав двома частинами. Одні прибули і розповіли ці відомості, а другі поки що не виходили (з Урарту).

II

РОЗВІДУВАЛЬНЕ ДОНЕСЕННЯ ЦАРЕВИЧА СІНАХЕРІБА ЦАРЕВІ

САРГОНУ II

Цареві, моєму володареві, — твій раб Сінахеріб. Хай буде мир цареві, моєму володареві. Ассірія благополучна, храми благополучні, всі фортеці царя благополучні; серце царя, мого володаря, хай буде дуже задоволене.

Уккійці писали мені: «Цар урартський як пішов у країну Гамір, то військо його було все перебите. Сам він і намісники його з військами їх засіли [в … …]. Два областеначальники [… …] прийшов [… …], захопив [… …], нехай не приходить;

[намісни]ки (?) країни його [… …], які встановлені (?) [… …]»

[Та]ка звістка уккійців.

Ашшуррісуа писав мені: «Звістка про урартського [царя]:

Те, що я писав раніш — це так. У них була велика різня. Тепер країна його заспокоїлась. Великі його пішли кожний в свою країну. Каккадану його туртан, схоплений. Цар урартський сам перебуває в [області] Уазаун». Така звістка Ашшуррісуї.

Набу-лі, намісник м. Хальсу”, писав мені: «Я писав гарнізонам фортець, що на кордоні, відносно звістки про урартського царя.

Як він пішов у країну Гамір, (то) військо його було все перебите.

Перебито троє великих його з військами їх. Сам він утік і вступив у свою країну. До табору його вони ще не підійшли». Така звістка Набу-лі.

Мусасірський [правитель], його брат і його син пішов привітати царя урартського. Гонець хубушкійського [правителя] теж пішов привітати його. Так повідомляють мене всі гарнізони фортець, що на кордоні.

Лист, що приніс із Табалу Набу-лі, начальник дому Ахатабіші, я відправив до царя, мого володаря.

III

ЛИСТ ВІД АШШУРРІСУЇ САРГОНУ II

Цареві, моєму володареві, — твій раб Ашшуррісуа. Хай буде мир цареві, моєму володареві.

Маннеї серед селищ урартського [царя] в області морського узбережжя повстали, грабували [і] піднялися [в гори]. Абалукуну, намісник Мусасіра, і Туннаун, Кар-Сіпара, вирушили до кордону країни маннеїв для [охоронної] служби. Урартський [цар] — в Турушпі, приносить жертви. Всі намісники — при ньому.

IV

ЛИСТ НАМІСНИКА ДО САРГОНА II

Цареві, моєму володареві, — твій раб Ашшуррісуа. Хай буде мир цареві, моєму володареві.

Відносно Нараче, воєначальника, про якого я писав цареві, моєму володареві: «20 командирів, які говорили проти царя, схоплені». Тепер цар урартський вступив у Турушпу і обложив (або оточив?) їх. Всі інші люди, що грабували (?) разом з ними, разом з командирами, разом з «бородачами» — всього 100 чоловік убиті.

Урсіне, другий туртан, брат Абліукну, [був] схоплений в Турушпі. Абліукну прийшов у Турушпу до нього, до цього свого брата. Він попросив у них кинджал. Ніхто не наблизився. Він підняв [кинджал], і вони відпустили їх.

Відносно Ісіяу, про якого писав цар, володар мій, — ніхто [нічого] не знає. Дім свій він [покин]ув (?). Я не раз питав, але ніхто не може сказати, живий він чи помер. Гонець, якого я послав у Біт-кі […(?)] — його немає, я його не бачив. Він не раз питав, але ніхто не міг йому сказати. Тепер я пишу — вони повинні спитати. Я довідаюсь і напишу цареві.

V

ЛИСТ АГЕНТА ЦАРЯ ДО ЦАРЯ САРГОНА II

Цареві, моєму володареві, — твій раб Габбу-ана-Ашшур.

Відносно наказу, що його дав мені цар, володар мій, відносно служби, бо урартський [цар] увійшов нібито в дім (храм?) в м. Курбані (?): Мої гінці, що повинні були піти, підуть до Набу-лі, до Ашшурбелдана, до Ашшуррісуї. Ми не [забули] за[писати ні од]ного імені. [Ко]жний [ро]бить свою роботу, зайвого нікого немає.

Ми не раз чули таке: урартський [цар] не виходив з м. Турушпи, [а м]и службу, про яку ц[ар д]ав нам наказ, н[есемо], не нехтуємо [нею]. В 16 (?) день місяця ду’уза я прибув у Курбан, в 20 день місяця аба написав листа цареві, моєму володареві.

VI

ЛИСТ НАМІСНИКОВІ ОБЛАСТІ ВЕРХНЬОГО ЗАБУ ВІД УРЗАНИ, ПРАВИТЕЛЯ МУСАСІРА

Табличка Урзани — глашатаєві палацу. Хай буде тобі мир.

Про те, що ти писав: «Чи прийде до тебе (?) цар урартський? Де він перебуває?» намісник Уасі і намісник округи уккійців приходили, справили обряди (або: роботу) в храмі. Він говорить: «Цар прийде, [зараз] він в Уасі. Намісники затримуються, вони прийдуть, справлятимуть обряди в Мусасірі». Про те, що ти писав: «Без дозволу царя ніхто не повинен приступати до обрядів» — коли цар Ассірії приходив, хіба я звав (?) його? Що він робив, це й робить, і на це немає звіту.

VII

ЛИСТ ВІД БЕЛІДДІНА, ЦАРКА АЛЛАБРІІ (?) ДО САРГОНА II

Цареві, моєму володареві, — твій раб Беліддін.

Відносно звістки про [царя] урартського: В Уасі прибули гонець [царя] андійського і гонець [царя] зікіртійського і сказали йому:

«Цар Ассірії [іде] на нас». Як тільки він побачився з гінцями, він вирушив у Зікірту — сам він із своїм військом — і хуб[уш]кійський цар [теж] на 5 переходів віддалився (?) і повернув. Своїм вельможам він сказав: «Збирайте ваші війська для розгрому царя Ассірії. Я шикую [війська] в бойовий порядок через цей наступ (?), тому [і ти] шикуй (їх) у бойовий порядок через наступ».

VIII

ЛИСТ АГЕНТА ЦАРЯ УПАХХІР-БЕЛА ДО ЦАРЯ САРГОНА II

Цареві, моєму володареві,—твій раб Упаххір-Бел. Хай буде мир цареві, моєму володареві. Країна царя благополучна, фортеця благополучна, серце царя, мого володаря, хай буде задоволене.

Я посилав лазутчиків за звісткою про [царя] урартського.

Вони повернулися і повідомили таке: «Намісник, що навпроти нас,—а з ним заступник намісника—несе [охоронну] службу навпроти [області] візиря. Від міста до міста аж до Турушпи тамошні збираються до лав. Прибув гонець від Аргішті [і сказав]: «Відносно роботи, про яку я повідомив тебе — [цю] роботу не роби. Годуй своїх коней, поки я не пришлю до тебе гінця».

Про балки, що їх затримали в Езіате: я посилав ітуайців з начальником селища. В поході я послав їх на розвідку (?) і заступник їх начальника селищ і з ним 9 чоловік були поранені, двоє з них померло. Троє наших людей вони поранили. Така звістка про них.

IX

ЛИСТ АШШУРРІСУА ДО УПОВНОВАЖЕНОГО ЦАРЯ

Заступникові, моєму володареві,—твій раб Ашшуррісуа.

Хай буде мир цареві, моєму володареві.

Чому, володарю мій, я відринутий? Я скаржусь (?), як пес! Досі я послав володареві моєму три листи, — чому володар мій не зласкавиться, не звелить прислати мені відповіді на листа? Нехай володар мій поверне мене на мою посаду. Я бігав, як син, у твого батька, і у тебе … … я бігав, руки були повні [клопоту].

Те, що я написав, володарю мій, нехай зроблять! Ось тепер я написав, володар мій нехай накаже швидко прислати відповідь на лист!

Х

ЛИСТ ВІД АШШУРРІСУІ ЦАРЕВІ САРГОНУ II

Цареві, моєму володареві, твій слуга Ашшуррісуа. Хай буде мир цареві, моєму володареві. В благополуччі країна царя, в благополуччі укріплене місто. Хай буде в благополуччі цар, мій володар.

Країна Гуріанія [і] країна Hariy [лежать] між країною Урарту і країною Гамір. Остання платить данину народові Урарту. Коли народ Урарту рушив проти країни Гаміра [і] коли була завдана поразка народові Урарту, воїни в такій кількості як звідти… 8000 людей …

(Далі текст дуже фрагментований.)

InterNetri.Net | Ассірія Стародавній Схід
Top