Великі географічні відкриття. Лас Касас – «Про острів Еспаньйола».

Острів Еспаньйола був першим, на якому, як ми вже говорили раніше, висадилися, вчинили великі спустошення і винищили тутешніх людей християни.

І цей острів вони першим розорили і обезлюдили. І почали вони з того, що стали відбирати у індійців жінок і дітей, щоб жити з праці їх і щоб пожирати те, що потом і працею добували нещасні. І не задовольнялися вони тим, що давали їм індійці, бо здавалося їм, ненажерливим, що одержують вони мало.

Не звикли вони задовольнятися тим, що слід мати для прохарчування, і те, чого було б досить на три доми і на 10 чоловік протягом місяця, з’їдав і знищував один християнин за день. І багато інших насильств, кривд і утисків терпіли індійці від людей, яким хай навіки буде закрита дорога в рай.

І деякі [індійці] ховали свій хліб, інші – жінок і синів, а багато хто тікав у дрімучі ліси, щоб позбутися людей, які говорили такою лютою і жорстокою мовою. Били їх християни кулаками, нагаями, палками, і піднімались у християн руки на вождів індійських селищ, і до того дійшло, що один християнський капітан образив сім’ю головного короля всього острова.

I тому почали шукати індійці способів, щоб викинути християн із своєї землі, і повстали вони, але жалюгідною і нікчемною була їх зброя: слабкі вони були в нападі і ще слабші в захисті, і всі їх війни значили багато менше, ніж дитячі ігри в наших краях.

Християни із своїми кіньми, шпагами, списами накидались на них і чинили скрізь побоїща і жорстокості нечувані. І вступаючи в селища, не щадили ні дітей, ні стариків, ні жінок, ні породіль, знищуючи з корінням все живе, громлячи і руйнуючи і не лишаючи каменя на камені, наче пси, спущені з ланцюга.

Укладали вони парі і сперечалися про те, чи можна одним ударом ножа розтяти людину навпіл або відразу відтяти сокирою голову, або випустити кишки. Відривали вони немовлят від материної груді і розбивали голови об камінь.

Або кидали їх у річку і, сміючись, глузували, спостерігаючи як умираючий пускав бульбашки: «Дивись – як кипить душа, виходячи з тіла язичника». Або зв’язували спиною до спини матір і немовля і обох кидали у воду. Будували вони величезні шибениці на славу Христа і 12 апостолів і спалювали індійців живими на вогнищах.

Або обмотували людей сухою соломою, а потім запалювали. А в декотрих і всіх тих, кого хотіли залишити живими, відтинали обидві руки і, прив’язавши їх до тіла, відпускали на волю, приказуючи: «Ідіть з листами – несіть нові звістки тим, хто втік від нас в гори».

Так само убивали вождів і знатних, і деяких з них прив’язували до козлів, збитих з дерева, і розпалювали невеличкий вогонь в ногах, і з дикими вигуками спостерігали, як у страшних муках виходять душі з тіл нещасних.

І через те, що всі, хто міг втекти, ховалися в лісах або горах, рятуючись від людей таких жорстоких і безжалісних, від цих лютих звірів, від виродків і смертельних ворогів роду людського, то були навчені і видресирувані безстрашні мисливські пси, які могли розірвати на шматки індійців, перш ніж встигали прочитати «Отче наш».

І нацьковували цих псів на індійців, і пожирали вони нещасних, як свиней, і великі спустошення вчинили серед індійців ці пси. І оскільки рідко траплялося, що індійці убивали, і до того ж справедливо, деяких християн, останні оголосили, що за кожного убитого християнина буде страчена сотня індійців.

InterNetri.Net | Великі географічні відкриття Лас Касас
Top