Терка (Телль-ашара) - древнє місто на півночі Месопотамії, яке ототожнюється з нинішньою місцевістю Телль-Ашара в Сирії, розташованою в центральній частині течії Євфрату приблизно за 80 кілометрів від теперішнього кордону з Іраком. В часи новоассирійської держави назва, ймовірно, вимовлялося як Сірку. 53778
Стародавній Схід
Стародавній Схід. III династія Ура (2118–2007 рр. до н. е.).
Після вигнання гутіїв панування в Месопотамії переходить до могутніх царів III династії Ура, одного з найдавніших міст Шумеру. Величезна кількість написів, що збереглися з тих часів, дає яскраве уявлення про господарський, громадський і державний лад того часу, а також про зовнішню політику царів Ура. Об’єднання всієї Месопотамії в єдину і централізовану державу дало новий поштовх розвиткові землеробського господарства. Центральний уряд особливо дбає про впорядкування і розширення іригаційної сітки. 7704
Стародавній Схід. Клинопис. Писемність Стародавнього Вавілона.
Одним з найбільших культурних досягнень шумерського народу було винайдення писемності, яка виникає в епоху Урука, уже на початку IV тисячоліття до н. е. Як і всі інші системи писемності, що виникли самобутньо у стародавніх народів, шумерська писемність первісно почалася з малюнка, причому окремі картинні знаки вживались для позначення наочно зображених слів. Так, старо-шумерський переписувач, для того щоб написати слово «птах», малював спрощене зображення птаха, слово «вода», як багато інших стародавніх народів, зображав з допомогою схематичного малюнка води, слово «зірка» передавав умовним малюнком, який ми знайдемо в багатьох стародавніх системах картинного письма і який зберіг це умовне значення до пізнішого часу. 7732
Стародавній Єгипет. Листи сірійських правителів до фараона.
I А царю Єгипту, нашому володареві, так говорять жителі Туніпа, твій раб; Хай будеш ти благополучний, і я падаю до ніг нашого володаря.Володарю мій, от що сказало місто Туніп, твій раб: Туніп, хто раніше грабував (?) [його], щоб його не розграбував (?) Манахперіа — а м м а т і в у ш (?). Боги і ... ... — царя Єгипту, нашого володаря, живуть в Туніпі, і нехай володар наш спитає стариків своїх — а м м а т і — (?), коли ж то ми не належали цареві Єгипту, нашому володареві.А тепер 20 років ми писали царю, нашому володарю, і гінці наші живуть у царя, нашого володаря; а тепер ми захотіли [назад] сина А[к]і-Тешупа у царя, нашого володаря, — нехай
Стародавній Схід. Піднесення Аккаду. Саргон І (2369-2314 рр. до н. е.)
Невпинна боротьба між шумерійським півднем і семітською північчю приводить, нарешті, до перемоги семітської півночі. Саргон І, засновник семітської держави Аккаду, підкорив собі Шумер і об’єднав під своєю владою значну частину Месопотамії. 7686
Стародавній Схід. Рімуш (2313-2305 рр. до н. е.)
Головним завданням Рімуша, сина і наступника Саргона, було придушення повстань, які з особливою силою спалахнули в Шумері та Еламі, де ще міцно трималися спогади про їх колишню свободу і незалежність. 7688
Стародавній Схід. Маніштусу (2305-2291 рр. до н. е.)
Третій аккадський цар з династії Саргона, на ім’я Маніштусу, продовжував зовнішню політику своїх попередників. Так, він пішов походом на Елам, щоб придушити там повстання, і підкорив області Еламу — Аншан і Шіріхум. Не задовольняючись цією перемогою, він послав свої війська через Персидську затоку і вторгся в південно-західну область Ірану, де розбив коаліцію правителів 32 міст і захопив багаті срібні рудники і каменеломні. 7690
Стародавній Схід. Завоювання Месопотамії гутіями (2228-2104 рр. до н. е.).
Останнім царем з династії Саргона був Шаркалішаррі (2253-2230 рр. до н. е.), якому довелося вести запеклу боротьбу з ворогами Аккаду, щоб зберегти завоювання своїх попередників. Нечисленні написи цього часу говорять про придушення повстання в Шумері, про перемогу над аморитами на заході і над еламітами, які вторглися в Месопотамію із сходу. Настав час краху колись могутнього Аккадського царства. Гірське плем’я гутіїв, які населяли гори Загру, вторглося із сходу в Месопотамію, спустошило всю країну і підкорило її своїй владі. 7698
Стародавній Схід. Гудеа (XXIII ст. до н. е.).
Стародавні шумерійські міста скористалися з ослаблення Аккаду, щоб відновити і навіть розширити свою зовнішню торгівлю. Це привело до нового розквіту деяких стародавніх центрів шумерійської культури, особливо Лагаша. В цей час в Лагаші правив патесі Гудеа, який, очевидно, залежав від царя гутіїв. Відкупаючись від нього тяжкою даниною і посилаючи йому цінні дари, золоті зливки, вироби з дорогоцінних металів, трони, коштовну зброю, Гудеа зумів уберегти своє місто від іноземного вторгнення. Установивши мирні взаємовідносини з сусідніми країнами і користуючись благами світу, Гудеа дбав про розширення зовнішньої торгівлі і про прикрашення свого рідного міста багатими будовами. Написи цього часу докладно говорять про широку будівничу діяльність Гудеа. Матеріали для будівництва храмів приставлялися з різних, часом далеких країн. В одному з написів говориться про те, що
Стародавній Схід. Стародавній Вавілон.
Вавілон, що лежав у самому серці Месопотамії, там, де зближуються русла Тігру і Євфрату, знаходився на перехресті важливих торговельних шляхів, які йшли з Малої Азії й Закавказзя до Персидської затоки і від сірійського узбережжя на плоскогір’я Ірану. Вавілон став столицею могутньої держави і перетворився в найбільший торговельний, політичний і культурний центр Передньої Азії, зберігши своє значення на протязі майже двох тисячоліть, чому сприяло його вигідне географічне положення. 7708