Спочатку був гіпертекст

Чужі серед нас. Тихоходи.

Тихоходи.

Друге місце займають істоти, відомі як «водяні ведмеді» або тихоходи, на латині – Тардігради.

(більше…)

Міфи і казки бушменів. Про походження людей і тварин.

Ось що розповіли мені батсвана про походження людей і тварин. Біля міста Сечеле є печера, яку називають Лоове. Вона йде дуже глибоко під землю.

(більше…)

Лист Буррабуріаша, царя Вавилону, до фараона

(Початок не зберігся.)

Нібхурріріє, цареві Є[гипту] скажи: так говорить Буррабуріаш цар Кард[ун]іаша, твій брат. Я благополучний; ти, твій дім, твої жінки, твої сини, твої дочки, твоя країна, твої вельможі, твої коні, твої колісниці хай будуть дуже благополучні.

(більше…)

Страбон. Географія VII.4: Херсонес Таврійський (Крим)

Ось перешийок​, який відділяє те, що називається озером Сапра, від моря; вона має сорок стадій завширшки і утворює так званий Херсонес Таврійський, або Скіфський.

(більше…)

Валеріан Підмогильний. Іван Босий. Оповідання.

Люди його бачили часто. Він несподівано з’являвся в степу на шляху, чи вийшовши з-за могили, чи випроставшися з яру, високий, кремезний, без покриття, в лахміттях, що окривали його загрубіле тіло і груди, порослі густим волоссям, босоніж, рудий, із настовбурченою бородою й патлами, що падали йому на плечі і спину. А в руках у нього був кострубатий кийок, що він його стискував і торсав.

(більше…)

Василь Стефаник. Виводили з села.

Над заходом червона хмара закаменіла. Довкола неї заря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого. Із-за тої голови промикалися проміні сонця.

(більше…)

Валеріан Підмогильний. Історія пані Ївги. Оповідання.

З 1905 року, коли селяни вбили в маєткові її чоловіка, паві Ївга Нарчевська перебралась до міста.

(більше…)

Володимир Винниченко. Біля машини.

I

Південь. Сонце пече, наче підрядилося зробить за сьогодня з землі перепічку. Де не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і шугає безперестанку пекельним полум’ям. Дихати важко.

(більше…)

Архип Тесленко. В пазурях у людини.

I

Арештували Андрія Луценка і в поліції вичитали йому: «…главарь шайки анархистов-террористов».

Сидить у тюрмі, мліє душею. Так от! Що ж це буде йому, яка кара? «Повісять, повісять»,— галасували багачі. Може, й так. Держать окремо од усіх; на побачення не пускають нікого. І тепер так багато вішають…

(більше…)

Богдан-Ігор Антонич. Весна.

Росте Антонич, і росте трава,
і зеленіють кучеряві вільхи.
Ой, нахилися, нахилися тільки,
почуєш найтайніші з всіх слова.

Очерет мені був за колиску…

 Очерет мені був за колиску;
В болотах я родився і зріс.
Я люблю свою хату поліську…
Я люблю свій зажурений ліс…
Що там  тропіки,
                          що там пампаси? —
Загляніть-но у пущу до нас!..
Я оддав би за неї одразу

(більше…)

Похід царя Сардура, сина Аргішті, на Ассірію

(Біля 760—730 pp. до н. е.)

Сардур говорить: я піднявся на Вавилонію — на всю країну; я захопив Вавилону країну, я вирушив за здобиччю в усю країну Баруат… Бога Халда величчю Сардур говорить: я взяв три палаци, що були укріпленнями, штурмом (буквально: силою) я взяв, двадцять три міста в один день я забрав, палаци пограбував, місто підпалив, країни об’їв, чоловіків (і) жінок їх погнав я у полон; 8135 юнаків я погнав у полон, крім 25 000 народу — 6000 воїнів, 2500 коней я захопив, 12 300 (голів) рогатої худоби, 32 100 овець; це цареві дісталось (буквально: прийшло), а те, що воїни захопили, захопили окремо, коли я (їм) звелів займати країну.