Спочатку був гіпертекст | Всі теґи

Стародавній Китай. Царювання імператора Пінді.

(168—181 pp. н. е.)

(Уривок із хроніки. Фан Юй, Історія другої династії Хань.)

«…в перший рік правління Чжунпін (184 p. н. е.), в другому місяці, Чжан Цзіо, родом із Цзюйлу, назвав себе «Жовтим небом».

(більше…)

Стародавній Китай. Фенікс. Гімн при жертвоприношеннях духам предків племені шан. Час династії Інь-Шан (1766—1122 pp. до н. е.).

Благовіщому феніксу неба указ
Вниз спуститись і шанськее плем’я родить,
Оселить його в землях багатих, в широких просторах.
В давнину бог воїтелю Тану дав свій наказ

(більше…)

Стародавній Китай. Проект реформи імператора Пінді.

«…сановники Кун Гуан і Хе У подали імператорові доповідь з проханням…, щоб поля знаті, чиновників і народу не перевищували трьохсот му , число рабів у князів не перевищувало двохсот чоловік, число рабів у знаті і принцес не перевищувало ста чоловік, а в чиновників і народу не перевищувало тридцяти чоловік. Строк закону повинен настати через три роки. У тих, хто його порушить, конфіскувати майно. Ціна на землю й на рабів знизилась…»

Стародавній Китай. Поради щодо грошового обігу.

З «Історії першої династії Хань», написаної сім’єю вчених-істориків: Бань Бяо, його сином Бань Гу і дочкою Бань Чжао — в 58-75 pp. н. е. за
зразком «Історичних записок» Сима Цяня. Це перший в китайській історіографії огляд подій, що сталися під час правління однієї династії.

(більше…)

Стародавній Китай. Реформи Ван Мана.

«…Ван Ман сказав: стародавні встановили колодязні поля на вісім сімейств. На одного чоловіка і жінку належало сто му землі. Одну десяту врожаю вносили податку.

(більше…)

Стародавній Китай. Подорожі Чжан Цяня в Середню Азію. II — І ст. до н. е.

За імператора Уді в роки правління Цзяньюань (140-135 рр. до н. е.) він (Чжан Цянь) служив в імператорській варті. В той час полонені гуни розповідали про те, як вони розбили князя племені Юечжі і з його голови зробили чашу для пиття.

(більше…)

Стародавній Китай. Економічні установлення Ван Мана.

«…ті, що відають ринками, в середньому місяці кожної пори року встановлюють вищі, середні й нижчі ціни на товари, якими вони відають. Кожний з них проводить вирівняні ціни на своєму ринку, не втручаючись в інші області.

(більше…)

Стародавній Китай. Повстання «червонобрових» (18-27 pp. н. е.).

«Історія першої династії Хань».

(ІЗ БІОГРАФІЇ ЛЮ СЮАНЯ )

«…в кінці правління Ван Мана на півдні був неврожай. Юрби людей ішли на поля і болота, копали коріння для їжі і виривали його один в одного. Ван Куан і Ван Фин із Сіньші справедливо розбирали їх суперечки, їх висунули вождями. Вони йшли із сіл для нападів і ховалися на горі «Зелений ліс».

(більше…)

Стародавній Китай. Повстання «жовтих пов’язок».

(184—205 pp. н. е.)
(Фан Юй, Історія другої династії Хань, цз. 7.)

«…в будовах знатних людей з’єднані докупи кілька сот домів. Їх родючі поля займають всю землю, рабів і рабинь тисячі юрб, а рабів із злочинців у них лічать на десятки тисяч. Їх човни, вози і торгаші роз’їжджають кругом на всі чотири сторони, мають збитки і наживаються, нагромаджують і ховають, повно їх у столиці і в містах.

(більше…)

Стародавній Китай. Повстання рабів наприкінці І ст. до н. е.

«…на третій рік правління Яншу (22 р. до н. е.) влітку в шостому місяці на залізних рудниках в Інчуані Шеньту Шен і з ним 188 інших рабів убили начальника, пограбували склади і зброю.

(більше…)

Стародавній Китай. Із трактату «Спір про управління солі і заліза» Янь Те Луня.

(Час династії Хань 206 р. до н. с. — 220 р. н. е.)

…В даний час, коли існує управління солі і заліза, монополія на вино і ринкове вирівнювання цін, в областях і князівствах виникло змагання з народом за прибутки, яке ослабляє природну простоту і заохочує схильність до егоїзму й жадоби.

(більше…)

Стародавній Китай. З політико-економічного трактату “Гуаньцзи”.

Політико-економічний трактат стародавнього Китаю «Гуаньцзи» приписується традицією Гуань-Чжуну.

(більше…)