Спочатку був гіпертекст

Міфи і казки бушменів | Всі теґи

Книга Рути. Переклав Іван Нечуй-Левицький.

І

За тих часів, як правували судді, раз якось був в краю голод.
І один чоловік з юдейського Віфлеєма пішов зо своєю жінкою
та й двома синами своїми жити в край моавіїв.

(більше…)

Стародавній Схід. Напис з Самала (Зенджірлі).

Я — Кіламу, син Хайї. Царював Габар над Яаді і не діяв; був Бама (?) і не діяв; потім був мій батько Хайа і не діяв; потім був брат Щеїл і не діяв. А я, Кіламу, син Тамми, те, що я зробив, не робили попередники. Був дім батька мого серед могутніх царів, і всякий простягав руку, щоб поглинути… Я ж був у руках царів, подібно до вогню, що пожирає бороду, подібно до вогню, що пожирає руку… Переміг мене цар данів, але найняв я проти нього царя ассірійського. Молоду жінку віддавали за вівцю, чоловіка — за одежу…

(більше…)

Василь Стефаник. Вечірня година.

Не міг сісти, так його щось гнало від стіни до стіни. Ходив та ходив по хаті. Обстановка хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку, а в голові зарисовувалися давні образи щораз виразніше.

(більше…)

Іван Липа. Живі свідки. Оповідання.

Червоний край неба догорає, а вже зі сходу летять на землю темні сумерки.

Великий, як море, став почорнів, затушувалися довгі тіні дерев, стихли в природі голоси, кожна рослина завмирає…

(більше…)

Епілог осінньої поеми

Епілог осінньої поеми –
Стьобані морозом хризантеми,
Влітку сил набралися від сонця
Й безвість оживляють під віконцем.

(більше…)

Чужі серед нас. Тихоходи.

Тихоходи.

Друге місце займають істоти, відомі як «водяні ведмеді» або тихоходи, на латині – Тардігради.

(більше…)

Лист Буррабуріаша, царя Вавилону, до фараона

(Початок не зберігся.)

Нібхурріріє, цареві Є[гипту] скажи: так говорить Буррабуріаш цар Кард[ун]іаша, твій брат. Я благополучний; ти, твій дім, твої жінки, твої сини, твої дочки, твоя країна, твої вельможі, твої коні, твої колісниці хай будуть дуже благополучні.

(більше…)

Страбон. Географія VII.4: Херсонес Таврійський (Крим)

Ось перешийок​, який відділяє те, що називається озером Сапра, від моря; вона має сорок стадій завширшки і утворює так званий Херсонес Таврійський, або Скіфський.

(більше…)

Василь Стефаник. Виводили з села.

Над заходом червона хмара закаменіла. Довкола неї заря обкинула свої біляві пасма, і подобала та хмара на закервавлену голову якогось святого. Із-за тої голови промикалися проміні сонця.

(більше…)

Валеріан Підмогильний. Історія пані Ївги. Оповідання.

З 1905 року, коли селяни вбили в маєткові її чоловіка, паві Ївга Нарчевська перебралась до міста.

(більше…)

Володимир Винниченко. Біля машини.

I

Південь. Сонце пече, наче підрядилося зробить за сьогодня з землі перепічку. Де не станеш, здається, круг тебе і згори і знизу пала якась велетенська піч і шугає безперестанку пекельним полум’ям. Дихати важко.

(більше…)