Спочатку був гіпертекст | Всі теґи

Кілька днів уже він – міленіум …

Кілька днів уже він — міленіум,
а лице схоже на — лінолеум,
а далі — не римується …

Анонмім

Кав’ярня поетів

Звуки – рани повітря.
Звуки – щити черлені.
Одягнений в ніч безсонну
Чюрльоніс.
Звуки – повітря черви.
Звуки – чернетка слова.
За командою ‘вільно’
черга послабила ногу.

(більше…)

Йов

Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною –
і правда це, хоча й брехав я десь.

(більше…)

І шо такоє, я в розгублености.

І шо такоє, я в розгублености —
життя моє забите глупостями.
Чи дівчину нахабно покохат’?
Або ж —
баладу про зворотну транскриптазу написат’?..

хома чорний киянин

Знову ніч, знову день є прогрес у коханні

Знову ніч, знову день є прогрес у коханні
Ти доводиш мені закони небесні,
Ти будуєш конструкції мовно-словесні,
Й переваги духовні над реальним.
Ти багато говориш розказуєш двічі,
Робиш вигляд тебе усе це цікавить,
Ти достукатись хочеш до мене вічно,
Але скажу поправді мене це все харить!

Олег Б.

Звалище 4: Осінь.

пуп’янок воронячої бурі кружляє в ополонці
неба грущик кука з’являється знизу виростає

(більше…)

Захоплення. Дарую вірш панні N.

В Твому звичайному імені –
всі незвичайні зворушення:
радощі, примхою стримані,
примха – музика придушена.
Дивно – якою це тайною
в Тобі слова перетоплені.
Бачу тебе скрізь звичайною
у незвичайнім захопленні.

Михайло Рудницький

Закінчаться й наші життєві каденції…

Закінчаться й наші життєві каденції…
Я часто міркую про сенс екзистенції.

Дмитро Губенко

Епістола

‘Чого ти крутишся немов у спині шило’ –
спитав мене учора Хворий Брат.
Я сам дивуюся, мене чи не сказило.
Пора тоді нам до кирилівських палат
рушати в супроводі янгола в халаті.

(більше…)

Екзістенція

Вона мене не любить!
Навколо – москальня!
В тролейбусі – тіснява!
Це все твоє життя.
Від неї ти тікаєш.
Від себе не втечеш.
Насправді ти існуєш,
Хоч кажеш, що живеш…

Дмитро Губенко

Графіті

Навіть якщо
досвідчене ваше око
Не бачить нічого
Краєвид від цього
Не гірший
не кращий
Швидше ваше око
геть негодяще

Жак Превер

Горбатий, що продає газети на Тевелівській площі

Горбатий, що продає газети на Тевелівській площі,
Сьогодні охмелився, – скинув піджак – в одній жилетці.
Запитав очима небо: чи буде дощ? –
А сонце кублилося в його потилиці.

(більше…)