Навігація
Домів > Наша планета >

Йдемо до Лувру

Йдемо до Лувру


До Лувру треба йти вранці, коли ще немає натовпів. Інакше вам просто буде важко протиснутися, скажімо, до портрету Мони Лізи да Вінчі.
Аое як би ви не старались, перед вами уже буде група японців з фотоапаратами.)

Античні обличчя. Лувр.

Лувр, Мона Ліза. Відгадка посмішки Джоконди.


Знаменита посмішка Джоконди – чому вона так притягує і бентежить?
Людське обличчя завжди має невеличку асиметрію – в залежності від того, права чи ліва півкуля мозку є у людини домінуючою.
Коли ми дивимось на людину – за асиметрією обличчя автоматично обчислюємо, яка півкуля домінує, і відповідно зарання вже очікуємо превалювання тих чи інших особливостей поведінки.
Але не так із Джокондою!)
Її обличчя в цьому сенсі симетричне – і ми мивоволі зависаємо, ще і ще раз його скануючи і намагаючись визначити асиметрію.
А тим більше, що людські обличчя обробляються в мозку спеціально виділеним трактом – ось вам і маємо відгадку).
Такий собі жарт Леонардо).

Венера Мілоська. Лувр, Париж.

Венера Мілоська — мармурова статуя богині Афродіти, датована приблизно 150 р. до н. е. Автор Венери Мілоської невідомий: початково вона приписувалась Праксітелю, оскільки скульптура являє собою тип Афродіти Кнідської; нині поширена версія про авторство Агесандра Антиохійсьского.

Статуя Венери Мілоської вважається ідеалом краси жіночого тіла. Висота статуї 2,04 м. Пропорції у перерахунку на зріст 164 см такі: 86х69х93 см.

Статую Венери Мілоської знайшов грецький селянин Йоргос Кентротас на острові Мілос. Скопуючи 8 квітня 1820 року свою присадибну ділянку, він спочатку натрапив на кам’яну нішу розміром близько 4-5 м. У тому кам’яному склепі лежала Венера. На момент знахідки фігура богині вже була розбита на два великі фрагменти. Достеменно відомо, що у лівій руці Венера тримало яблуко.

Французький мореплавець Дюмон Дюрвілль 1820 року плавав на своєму гідрографічному кораблі вздовж грецьких островів. Побувавши в гостях у Йоргоса, Дюмон не зміг вмовити селянина, щоб викупити у нього скульптуру. Проте за кілька днів по тому його судно прибуло до Стамбула. Тут офіцерів запросили до французького посольства, де Дюрвілль розповів про знахідку послу маркізу де Рів’єру, який наказав секретарю посольства Марцеллюсу із невеличким загоном моряків доставити Венеру.

Йоргос Кентротас відмовився добровільно віддати військовим скульптуру, через що Марцеллюс віддав наказ застосувати силу. У сутичці і було відбито руки Венери, але 25 травня 1820 року статуя була вивезена з Мілосу. 1 березня 1821 року маркіз де Рів’єр в Парижі подарував дивовижної краси скульптуру королю Людовіку XVIII. Відтоді Венера Мілоська зберігається у 74 кімнаті на першому поверсі галереї Сюллі паризького музею Лувр.

Ніка Самофракійська. Лувр, Париж.

Ніка Самофракійська — одна з найвідоміших мармурових статуй античної епохи, присвячена богині перемоги на ім’я Ніка. Належить до родоської школи скульптури. Жителі острова Родос створили її на згадку про перемогу, здобуту ними над флотом сирійського царя. Вона стояла на стрімкій скелі над морем, її п’єдестал зображав ніс бойового корабля. Могутня й поважна Ніка в одязі, що розвивається від вітру, представлена в нестримному русі вперед. Крізь тонкий прозорий хітон просвічується прекрасна фігура, яка вражає глядача пластикою пружного і сильного тіла. Впевнений крок богині і гордий помах орлиних крил народжують почуття радісної та урочистої перемоги.

Знайдено скульптуру у квітні 1863 року на грецькому острові Самотракі на території кладовища кабірів французьким консулом і археологом-любителем Шарлем Шампуазо. Того ж року її було відправлено до Франції. Нині Ніка Самофракійська знаходиться на сходах Дару галереї Денон в Луврі.

Top