Люксембурзький сад
Люксембурзький сад — палацово-парковий ансамбль у центрі Парижа, визначна пам’ятка міста. Колишній королівський парк, розташований у Латинському кварталі. Займає 26 гектарів.
Сад умовно поділяється на дві частини: клумби і тераси навколо Люксембурзького палацу, розбиті ще в XVII столітті у строго геометричном порядку і в класичному французькому стилі, та східна і південно-східна частина, що виникла пізніше й оформлена в англійському стилі.
Осінь у саду теж дуже помітна… Зменшився потік туристів, пожовкло й облітає листя на деревах, на клумбах рясно цвітуть яскраві пізні квіти…
Люксембурзький палац
Люксембурзький палац – палац-резиденція в Парижі, побудований для королеви Франції Марії Медичі (архітектор Соломон де Брос) на початку XVII століття, у 1615-31 роках. Одна з найкращих споруд французького бароко.
Колись на цьому місці була садиба герцога Піне з родини Люксембург, саме тому палац отримав назву Люксембурзького.
Вважають, що Соломон де Брос у своєму задумі відштовхувався від садового фасаду палаццо Пітті у Флоренції, котрий прибудував архітектор Бартоломео Амманаті (1511-1592) у стилі маньєризм. Але де Брос все зробив на французький лад – зменшив виступи бічних корпусів, використав менший руст, додав середню, невеличку вежу і скульптури; парадний двір-курдонер замкнув службовими корпусами. Національне забарвлення виявили і високі дахи Люксембурзького палацу, які не використовують у Флоренції. Палац вдало доповнили сад бароко, партер у 25 гектарів і садово-паркова скульптура.
Саме для оздоблення цього палацу художник з Фландрії П. П. Рубенс намалював картини із сценами з життя королеви Марії Медичі (тепер знаходяться у паризькому Луврі).
Після смерті королеви тут мешкав її син Гастон Орлеанський, молодший брат короля Луї XIII.
У XX столітті в Люксембурзькому палаці став засідати Сенат Франції.