Гігантська дрохва хотіла обдурити страуса і запропонувала йому:

– Давай підсмажимо своїх дітей і з’їмо їх!

І вони підсмажили дітей і поїли обоє.

Дрохва залишилася вдома. Раптом вона почула, як кричать діти страуса, багато дітей: “Є, є!”.

Дрохва сказала:

– Тут діти! Отже, страус надурив мене, що підсмажив і з’їв своїх дітей!

Потім вони обоє рушили до водойми, щоб напитися, їх мучила спрага.
Дрохва напилася, а потім вляглася біля води. А страус сказав:

– Почекай, поки і я нап’юсь!

І дрохва спокійно лежала, а страус спустився, щоб напитися, він спустився до води і став пити. І тут дрохва штовхнула його, і страус впав у воду. А дрохва схопила палицю і стала бити страуса, вона била його ось так!

А потім страус погнався за дрохвою, а та побігла і зникла у своїй норі. Але страус дістав палицю-копачку і прийшов туди. А дрохва злетіла вгору і сказала:

– Прив’яжи палицю тут!

Та поки страус прив’язував її, дрохва спустилася під землю.

У ті часи вони обоє були людьми, страус був людиною, і дрохва була людиною. Ось як все було. Всі тварини були людьми. Так було спочатку.