Дуже давно сталося так, що гієна вбила кам’яного козла.
Вона хотіла віднести його тим людям, які зробили б для неї позначки за допомогою вогню.
Але, прийшовши до себе в стійбище, гієна виявила там шакала. Шакал вже отримав свої позначки і ось тепер лежав там.
Коли гієна прийшла, шакал сказав їй:
– Це стійбище, що он там, володіє могутньою магією. Прошу тебе, не ходи туди – ці люди вб’ють тебе!
Але гієна не послухала його. Вона відправилася у це стійбище за позначками.
Коли вона прийшла туди, люди поклали у вогонь довгі смужки заліза, щоб розжарити їх. Потім вони сказали гієні, щоб вона лягла. І гієна лягла. І тоді люди обпекли її розпеченим залізом.
Вона схопилася і кинулася бігти. А люди взяли мішок кісток і кинули їй услід. Цей мішок захлеснувся навколо шиї гієни.
Люди кричали їй услід:
– Забирайся і будь гієною! І завжди гризи кістки!
І гієна перетворилася на гієну, і досі бродить навколо, гризучи кістки.