Старша сестра-пітон була дружиною корі-дрофи. Корі взяв за дружину пітона, а шакал була молодшою ​​сестрою пітона.

Обидві сестри вирушили удвох до озерця, до джерела, і сестра-шакал сказала:

— Піднімайся на це дерево. Давай поїмо плодів нга, що висять тут.

І ось сестра-пітон піднялася на дерево, вибралася нагору, і тонкі гілки обломилися під її вагою.

Вона впала в джерело.

Тоді сестра-шакал сказала:

— Ага! Тепер я піду і заберу у неї її чоловіка.

А сестра-пітон залишилася на дні джерела, вона так і лежала там.

Сестра-шакал підібрала речі сестри-пітона, її одяг і прикраси, і одягла на себе.

Вона начепила все на себе, приміряючи і так і сяк.

До вечора вона повернулася в табір корі. Сестра-шакал увійшла в хатину сестри-пітона і сіла там.

Незабаром повернувся додому чоловік сестри-пітона.

— Де моя дружина? — питав він себе.— Хто це сидить тут замість неї? Чому я сьогодні не бачу моєї дружини, тепер, коли я вже повернувся додому? Куди це пішла сьогодні моя дружина? Що трапилося?

Стало темніти. Всі сиділи навколо і розмовляли, розмовляли.

Коли зовсім стемніло, корі взяв стріли і встромив їх у пісок. Він встромив їх наконечниками догори. І коли сестра-шакал пішла спати, вона лягла на них і померла.

Коли розвиднілося, чоловік встав і пішов. Він перетворився в корі-дрофу. А сестра-шакал стала шакалом.