Перейти до вмісту

Стародавній Схід | Рімуш | 2313-2305 рр. до н. е.

    Головним завданням Рімуша, сина і наступника Саргона, було придушення повстань, які з особливою силою спалахнули в Шумері та Еламі, де ще міцно трималися спогади про їх колишню свободу і незалежність.

    Здійснивши ряд походів у повсталі країни, Рімуш розбив війська заколотників, придушив повстання в шумерійських містах, вторгся в Елам і між Сузами й Аваном знищив еламське військо.

    Дійшовши до беретів Персидської затоки, Рімуш знов підкорив Аккаду області Шумеру та Еламу, через які проходили найважливіші торговельні шляхи, що вели на південь і на схід.

    Прибравши собі пишні титули «царя Кіша, господаря Еламу», Рімуш з гордістю говорить про те, що він правив усіма країнами від Персидської затоки до Середземного моря, а також сусідніми гірськими областями.

    Протягом свого царювання Рімуш, продовжуючи діяльність Саргона, заклав основи дальшого розквіту Аккадського царства. Та все ж йому не вдалося повністю втихомирити всю країну. Проти нього повстали «слуги його дому», очевидно, придворні сановники, які його убили своїми печатями. Це був типовий двірцевий переворот, в результаті якого старий деспот був скинутий, а його місце зайняв новий правитель, очевидно, його брат.