…На 34-у році правління Цінь Ші Хуанді (213 р. до н. е.) Лі Си подав імператорові таку доповідь:

«За стародавніх часів Піднебесна була роз’єднана, у країні панувала смута, і вона не могла об’єднатись. Тому вся знать діяла одночасно. Говорили про стародавнє, щоб зганьбити сучасне, прикрашали пустими словами, щоб зашкодити живим людям. Вони вміло користуються своїми приватними вченнями, щоб заперечувати створене імператором. Тепер ваша величність об’єднали імперію, відділили біле від чорного і встановили один трен. А приватні школи, передаючи одна одній, навчають незаконного вчення…

Почувши про указ, кожен [з погляду] своєї школи обмірковує його.
Входять вони з неправдою в душі, а виходячи, пересуджують у завулках. Вони вважають славою відсутність імператора, вони вважають почесним мати різні думки. Вони ведуть маси до створення наклепів. Коли цього не заборонити, то вгорі занепаде могутність імператора, а внизу їх однодумці доб’ються успіху. Зручніше їх заборонити.

Я прошу вас вилучити всі літературні твори, «Книгу пісень», «Книгу історії» і вислови всіх філософів. Через тридцять днів після одержання наказу послати всіх, хто не вилучив цих книг, на каторжні роботи з тавруванням обличчя. Не підлягають вилученню книги з медицини, ліків, ворожіння, землеробства і садівництва. Якщо знайдуться бажаючі вчитися, то дати їм в учителі писаря».

Ші Хуанді схвалив запропонований Лі Си указ. Він вилучив «Книгу пісень», «Книгу історії» і вислови всіх філософів, щоб обдурити народ. І тоді в імперії більше не ганьбили сучасність за допомогою стародавності. Ші Хуанді заснував школу Тунвеньшу для розуміння законодавства і визначення указів…