Перейти до вмісту

Троянди й виноград

    Із поля дівчина утомлена прийшла
    І, хоч вечеряти дбайлива кличе мати,
    За сапку — і в квітник, де рожа розцвіла,
    Де кучерявляться кущі любистку й м’яти.

    З путі далекої вернувся машиніст,
    Укритий порохом, увесь пропахлий димом,-
    До виноградника! — Чи мільдью часом лист
    Де не попсований? Ну, боротьбу вестимем!

    В саду колгоспному допитливий юнак
    Опилення тонкі досліджує закони,-
    А так же хороше над чорним грунтом мак
    Переливається, мов полум’я червоне!

    Ми працю любимо, що в творчість перейшла,
    І музику валку, що ніжно серце тисне
    У щастя людського два рівних є крила:
    Троянди й виноград, красиве і корисне.

    Максим Рильський

    6 вересня 1955 р.
    Київ