Перейти до вмісту

Тунгуський метеорит

    30 червня 1908 року кам’янистий метеороїд розміром з хмарочос (близько 100 метрів) ввійшов зі швидкістю приблизно 15 км/с в амосферу Землі і розпався (вибухнув) на висоті від 5 до 10 кілометрів над тайгою в центральному Сибіру на річці Підкаменна Тунгузка, на північ від озера Байкал у незаселених районах.

    Вибух, що стався тоді, повалив , за оцінками, 80 мільйонів дерев на площі 2150 км 2 в радіусі 40 км і був помічений в радіусі 650 км, почутий в радіусі 1000 км, а надзвичайно сильний удар був зафіксований сейсмографами по всій Землі. Ударна хвиля від повітряного вибуху мала б відповідати 5,0 балам за шкалою Ріхтера, а оцінки її енергії коливались у межах 3–30 мегатон тротилу.

    Через відбиття світла пилом, спричиненим вибухом, у багатьох європейських містах спостерігали явище “білої ночі”. 

    Існує багато невизначеностей щодо цієї катастрофи, які не дозволяють зробити чітких висновків. Досі незрозуміло, що стало причиною такого потужного вибуху.  Деякі джерела говорять, що це було небесне тіло, яке летіло зі швидкістю близько 1,3 км / с з південного сходу на північний захід і вибухнуло за 65 км на захід від тодішнього торгового пункту Ванавар, на кілька кілометрів над поверхнею Землі.