Вода в пляшках замерзає, техніка розряджається, а ногам допомагають не задубіти грілки: військові Луганського прикордонного загону, які воюють на Куп’янському напрямку.

Майже цілодобово працює генератор у Харківському ботанічному саду через відключення світла. Це необхідно для того, щоб підтримувати комфортну температуру для трьох тисяч видів рослин в оранжерея.

Відновив розбиту майстерню після обстрілів 2022-го і не збирається виїжджати попри те, що удари по його місту тривають.

Цього року на полях, роташованих на межі Харківської та Донецької областей, замість пшениці сіятимуть соняшник — бо соняшник менше горить.

Малі FPV, важкі бомбардувальники та дрони-перехоплювачі — такі безпілотники використовує підрозділ прикордонників «Стрікс», який нині працює на півночі Харківщини. Тут планують максимально зменшити участь піхотинців у відбитті російських штурмів — цим займатимуться тільки дрони, говорить військовослужбовець із позивним «Уран».

На 10% менше сміття почали вивозити у Валківській громаді на Харківщині — це результат першого місяця роботи із сортування й пресування пластику.

Найбільше докучають російські безпілотники – так про виконання бойових завдань на Сумському напрямку каже командир гармати САУ «Богдана» з позивним «Гроза». Військовослужбовець 27 окремої артилерійської бригади впевнений: в їхньому підрозділі гарне маскування та швидкість – головні складові успіху.

У Садівській громаді на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України увосьме організували дводенний фестиваль Hemp Fest. Учасники з десяти областей з’їхалися на Сумщину, аби популяризувати промислову коноплю, як багатофункціональну агрокультуру.

У селі Сад Сумського району, на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН відбувся День поля. Захід зібрав аграріїв, науковців і фермерів із різних регіонів України. На демонстраційних ділянках представили понад 100 сортів озимої пшениці та інших культур.

На Сумщині, попри нетиповий для баштанних культур клімат, у селі Беседівка вже другий рік поспіль збирають урожай кавунів.

Валентина Мироненко з Кролевеччини понад 47 років займається ткацтвом. Таким чином, говорить майстриня, зберігає та розвиває традиції кролевецьких рушників. Під час повномасштабної війни жінка продовжує займатися ткацькою справою.

Вдосконалюють навички стрільби, перевіряють фізичну витривалість, оцінюють психологічну стійкість. Це складові занять з тактико-вогневої підготовки, які проходять бійці 117 окремої бригади ТРО на Сумщині.

Колишня захисниця Людмила Самусь із Глухова після демобілізації знайшла нову справу життя — садівництво. Її зелена ділянка — це 60 видів рослин, декоративні дерева і мрії про магнолії та ківі.

В Сумах, встановили п’ять мобільних укриттів. Розмістили їх у місцях найбільшого скупчення людей.

В Охтирці на Сумщині військовослужбовець Віталій Баличев, звільнений зі служби за станом здоров’я, отримав майже пів мільйона по державній програмі й відкрив власну справу.

У Глухові майстер Юрій Рижих із коліс від возів та прядок, чавунних прасок, гасових ламп та інших раритетних предметів створює сучасні світильники та люстри. У його майстерні – десятки унікальних виробів, які розповів майстер, освітлюють будинки в Україні та за кордоном.

Понад тисячу видів фалок вирощує Інна Сергієнко з Мутина на Кролевеччині. Для цього облаштувала окремий квітковий будиночок, де розповіла жінка, і проводить більшість часу, доглядаючи за рослинами. Частину квітів Інна відправляє на замовлення по Україні та ділиться порадами з догляду у соцмережах.

Десятки років тому Чорноплатове на Конотопщині було знане серед довколишніх сіл завдяки мотузництву. Цим ремеслом займалась родина Коротичів – вони виготовляли мотузки для худоби, сіна та дров. Нині ж про ті часи нагадує пристрій, що лишився у дворі.

Одяг, прикраси, їжа, декор, косметика, вироби зі шкіри -все ручної роботи та виготовлене майстрами з Сумщини. У Сумах відбувся 26-й крафтовий ярмарок ETNO VIBE

Кампанули, фіалки, хойї та гібіскуси. У квартирі сумчанки Лідії Петухової- в чотирьох кімнатах і на лоджіях – понад півтисячі вазонів. Вони квітнуть у різні пори року, створюючи власний, квітковий всесвіт своєї господині.

Наталія Федоренко з Кролевця п’ять років готує десерти і торти у вигляді книг. Пригадує, починала з медово-імбирних пряників, а поштовхом зайнятися власною справою стала участь Наталії в одному із телевізійних шоу. Нині кондитерка проводить майстер-класи для дітей у себе вдома, ділиться досвідом та мріє розвивати власну справу і надалі.

Замість окопів у нього тепер кухня власного закладу. Ветеран російсько-української війни Антон Феденко після важкого поранення у 2024 році повернувся до цивільного життя і відкрив у Сумах власний бізнес із приготування суші та піци.

У Сумській області продовжують зміцнювати обороноздатність — зводять фортифікаційні споруди та антидронові укриття вздовж автошляхів.

«Всередині себе розумів, що рано чи пізно буде війна, тому хотів бути до того готовим» – так про початок свого військового шляху розповідає заступник командира батальйону безпілотних систем 80 ОДШБр Павло Пец. До цієї бригади чоловік приєднався у 2012 році, а з початком російсько-української війни обороняв у її складі країну в зоні АТО. Після демобілізації повернувся до цивільного життя, а з початком повномасштабного вторгнення як резервіст знову став на захист країни.

Конотопський трамвай курсує містом з 1949 року. Мережа налічує три лінії, а щодня на маршрути виходять вісім вагонів.

Ввечері 27 грудня сум’яни зібралися в центрі міста аби скуштувати гарячі страви та зимові напої. Учасники ярмарка – місцеві підприємці – пропонують глінтвейн, смаколики, щойно приготовану їжу.

Головний сержант дивізіону 27-ї окремої артилерійської бригади Петро на псевдо «Кавун» родом із Херсонщини. На війні чоловік з 2014 року. Пройшов шлях від навідника реактивної артилерії до головного сержанта дивізіону.