У старих фото Хрещатика будівлі й тротуари ніби пам’ятали кроки всіх, хто пройшов ними, навіть тих, кого ніхто не бачив, а тіні трамваїв і дерев час від часу оживали, переплітаючи минуле, сьогодення й сни; дивлячись на ці кадри, здавалося, що Хрещатик живе власним життям, де кожна бруківка зберігає сміх, кохання і втрати тих, хто вже ніколи не повернеться.
InterNetri
Країна+