Сакральна для скіфів країна поховань їхніх царів, вождів і воїнів, держава Оюм, про яку готи мріяли і до якої подолали довгий шлях впродовж багатьох поколінь,
місто богів Асґард скандинавської міфології, безцінний великокняжий домен, право на частину в якому мав кожен князь з роду Святослава Хороброго, край неймовірних природних багатств, описаний на початку XVI ст. Михалоном Литвином, “Україна, і слава, і воля”, за яку “душу, тіло ми положим”, як написав Павло Чубинський. Всі ці уявлення багатьох мільйонів людей впродовж тисяч років стосуються, як на масштаби нашої планети, порівняно невеличких теренів. Насамперед йдеться про Наддніпрянщину, в ширшому значенні – про Україну. Про Священну Україну…