У нашому селі гриби з’являлися не восени, як це заведено в інших місцях, а тоді, коли про них забували. Варто було людям захопитися чужими новинами, весіллями чи смертями, як за одну ніч ліс наповнювався безмовними капелюшками, схожими на маленькі парасольки для невидимих істот.
