Карада́г (крим. Qaradağ) — це гірський масив у Кримських горах, який є стародавнім згаслим вулканом. Його назва в перекладі з кримськотатарської означає “Чорна гора”. Карадаг є єдиним збереженим древнім вулканом на території Східної Європи та України. Масив розташований на території Феодосійської міськради.
- Найвища вершина — гора Свята (576 м), раніше просто називалася Карадаг.
- Хребти та вершини масиву мають кримськотатарські назви:
- Коба-Топе (крим. Qoba Töpe) — вершина з печерами.
- Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya) — Гостра скеля.
- Ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ) — “Сад невірних”.
- Джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme) — “Джерело невірних”.
Карадаг є важливим історичним і природним об’єктом. У 1857 році доктор медицини Терентій Вяземський заснував на його території Карадазьку біологічну станцію. Згодом, у 1979 році, на базі цієї станції було створено Карадазький природний заповідник, який займає площу 22 км² від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.
Мінерали та гірські породи
Карадаг відомий своїм різноманіттям мінералів, він є справжнім музеєм мінералів просто неба. На території масиву знайдено понад сто мінералів і їхніх різновидів. Серед них особливо популярні напівкоштовні мінерали:
- Сердолік,
- Халцедон,
- Агат,
- Яшма.
Основні гірські породи масиву мають вулканічне походження, зокрема:
- Кератофіри,
- Альбітизований порфірит,
- Порфірит,
- Андезит,
- Базальт.
Мінерали, які трапляються на Карадазі:
- Кварц (включаючи прозорі кристали у тріщинах і жеодах),
- Халцедон,
- Агат (з характерними для цього місця забарвленнями),
- Опал,
- Сердоліки різних відтінків,
- Аметисти,
- Цитрини,
- Кварцово-халцедоновий онікс,
- Яшма (в тому числі різновиди халцедону, які називаються яшмоїдами).
Деякі рідкісні види яшм Карадагу за своїми художньо-декоративними якостями не поступаються уральським яшмам.
З масиву Карадаг також добувають мінерали з групи цеолітів, серед яких:
- Гейландит,
- Стильбіт,
- Натроліт,
- Мезоліт.
В пустотах мигдалин можна знайти кристали анальциму та апофіліту.
