Казанківський район був утворений 7 березня 1923 року в складі Миколаївської області. Протягом свого існування до 2020 року район не змінював своїх меж. 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи, район було ліквідовано, і його територія увійшла до складу Березнегуватського району. Районний центр — смт Казанка, розташовувався на річці Висунь, за 130 км від Миколаєва.
Казанківський район займав територію площею 110 км з півночі на південь та 35 км зі сходу на захід. Район межував із трьома областями: Кіровоградською, Дніпропетровською та Херсонською, а також з Новобузьким і Березнегуватським районами Миколаївської області. Через територію проходили важливі транспортні артерії, зокрема автомобільна траса Н11 (Дніпро — Миколаїв) та залізнична магістраль Херсон — Харків, що забезпечували зручне сполучення з іншими регіонами.
Станом на 2020 рік в районі проживало 22,2 тисячі осіб. З них 7,7 тисячі були міськими жителями, а 14,5 тисячі — сільськими. Це свідчить про переважну сільську природу району.
У районі було кілька природоохоронних об’єктів, серед яких можна виділити:
- Степок — ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення (11 га).
- Володимирівська Дача — лісовий заказник місцевого значення, площею 1283 га.
- Володимирівський парк — парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, загальна площа 5,5 га.
- Балка Глибока, Мокра Балка, Скобелівська Балка, Мар’янівський, Каширове, Попова Дача — ботанічні та ландшафтні пам’ятки природи місцевого значення.
Ці природоохоронні території включають як ботанічні пам’ятки, так і заказники, які захищають рідкісні види рослин та природні ландшафти, що мають наукову та екологічну цінність.
Казанківський район славиться своїм природним потенціалом. Тут є великі поклади червоного граніту, що добуваються в селі Новоданилівка і використовуються для різних будівельних та оздоблювальних робіт. Флора району включає велику кількість деревних та чагарникових видів. Серед основних дерев — акація біла, дуб звичайний, сосна кримська, каштан. До чагарників належать клен татарський, порічки золотисті, бузина, жовта скумпія та інші.
Тваринний світ також багатий. На території району можна зустріти зайців, дикого кабана, вовків, лисиць, козулю, їжаків та інші види. Водні середовища підтримують різноманітних водоплавних птахів: качок, гусей, лелеки, шулік та яструбів.
Район був переважно аграрним, і основні сільськогосподарські культури, що вирощувалися на його території, включали:
- Зернові культури: озима пшениця, ячмінь, жито, кукурудза.
- Технічні культури: цукровий буряк, соняшник, соя.
- Овочево-баштанні культури: капуста, помідори, картопля, кавуни, дині, цибуля, часник, горох.
- Фрукти: вишня, абрикоса, яблуня.