Звенигород – невелике село з 841 жителем, розташоване на північ від Бучача по тернопільській трасі. Це село відоме з XVIII століття і має багату історію. Археологи знайшли тут артефакти трипільської та давньоруської культур, що свідчить про те, що люди тут жили задовго до XVIII століття
У Звенигороді і навколо нього були виявлені залишки поселень трипільської культури (IV—III тисячоліття до н.е.). Зокрема, на правому березі безіменного потічка було знайдено керамічні фрагменти, прясельця та антропоморфні статуетки (берегині). Ці знахідки були підтверджені археологічними дослідженнями у 2005 році, коли будували об’їзну дорогу поблизу Бучача. Також поблизу села знайдено давньоруське городище, яке, за думкою деяких істориків, могло бути столицею уділу князя Івана Бирладника.
У XVIII столітті, в середині, Стефан Александер Потоцький передав село Бучацькому монастирю оо. Василіян. Монахи отримали численні привілеї, зокрема право вільно молоти збіжжя, рубати ліс та ловити рибу в річці Стрипа.
У 1902 році, під час хліборобського страйку в регіоні, у селі перебували австро-угорські піхотинці. У період між двома світовими війнами (1920—1939 рр.) у селі функціонували культурні та громадські установи, зокрема читальна “Просвіти”, Народний Дім та інші організації.
Під час нацистської окупації (1941—1944 рр.) було ліквідоване єврейське населення села. Після війни, у рамках обміну населенням між Польщею та Україною, польські мешканці виїхали до Польщі, а на їх місце прибули українці з територій, переданих Польщі.
Звенигород славиться кількома важливими релігійними та історичними пам’ятками:
- Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1923) — була підірвана під час Другої світової війни та відновлена в 1989 році.
- Церква Введення в храм Пречистої Діви Марії (2002) — УГКЦ.
- Костел святого Йосафата (1934) — побудований під час польського режиму, після війни використовувався як склад, а нині належить малочисельній римо-католицькій громаді.
- Хрест на честь скасування панщини — був знищений у 1970-х роках і відновлений у 1992 році.
- Каплиця Божої Матері Зарваницької (2002) — розташована за межами села при в’їзді з автодороги Тернопіль — Бучач.
З 11 грудня 2020 року Звенигород є частиною Бучацької міської громади після адміністративної реформи.