Наведено орієнтовну температурну залежність питомої теплоємності вуглецю. Під “вуглецем” зазвичай мають на увазі графіт, як найстабільнішу алотропну форму при високих температурах.

Загальні зауваження

  • Розглядається питома теплоємність при сталому тиску:
cp
  • Одиниці:
Дж/(г·К) або Дж/(кг·К)
  • При високих температурах теплоємність наближається до межі Дюлонга—Пті.
  • Дані є усередненими (реальні значення залежать від кристалічної орієнтації графіту).

Орієнтовні значення теплоємності графіту

Питома теплоємність cp

Температура, K cp, Дж/(г·К) cp, Дж/(кг·К)
200 0,55 550
300 0,71 710
400 0,90 900
500 1,05 1050
700 1,30 1300
1000 1,60 1600
1200 1,75 1750
1500 1,90 1900
1800 2,00 2000
2000 2,05 2050
T, ° K
Питома масова
теплоємність, c, (Дж / кг ° K)
200
0,42
300 0,72
400 1,00
500 1,23
600 1,39
700 1,51
800 1,63
900 1,71
1000 1,79
1100 1,86
1200 1,90
1300 1,94
1400 1,98
1500 2,02
1600 2,04
1700 2,06
1800 2,08
1900 2,09
2000 2,10

Характер залежності

  • 200–500 K
    → швидке зростання теплоємності (активація коливальних мод)
  • 500–1000 K
    → майже лінійне зростання
  • >1000 K
    → вихід на плато, повільне зростання

Теоретичне пояснення (модель Дебая)

При високих температурах:

cp → 3R / M

де:

  • R = 8,314 Дж/(моль·К)
  • M = 12 г/моль (молярна маса C)

Граничне значення:

cp ≈ 2,08 Дж/(г·К)

що добре узгоджується з експериментом при T ≈ 2000 K.

Аналітичне наближення (інженерне)

Для інтервалу 300–2000 K часто використовують емпіричну формулу:

cp(T) ≈ 0,55 + 7,5·10^(-4)·T

де:

  • cp — Дж/(г·К)
  • T — температура в К

(дає похибку ~5–10 %)

  • Теплоємність вуглецю суттєво зростає з температурою
  • При T > 1500 K cp наближається до ≈ 2,1 Дж/(г·К)
  • Графіт має високу теплоємність, що робить його цінним матеріалом для:
    • ядерної техніки
    • високотемпературних теплообмінників
    • електротермічних установок