Баренцеве море — частина Північного Льодовитого океану на північ від Росії та Норвегії, що межує з Карським морем та є важливою частиною арктичної екосистеми. У водах цього моря на дні знаходяться значні обсяги ядерних відходів і радіоактивних об’єктів, що були скинуті або утворилися внаслідок діяльності військово-морського флоту та інших радянських програм у XX столітті.
Історичне тло скидання ядерних відходів
У період з 1960-х до початку 1990-х років колишній СРСР регулярно розміщував у Баренцевому морі та сусідньому Карському морі різні форми радіоактивних матеріалів — як жидкі, так і тверді відходи. Це були матеріали, що залишилися після експлуатації та виведення з ладу ядерних субмарин, морських установок та інших об’єктів, включно з реакторними відсеками і частинами корпусів.
Згідно з технічними оцінками, протягом десятиліть там було поховано десятки тисяч об’єктів із радіоактивним вмістом — від контейнерів з низько- і середньоактивними відходами до повних ядерних реакторів і частин флотських атомних підводних човнів.
Основні джерела ядерних відходів на дні
Радіоактивні об’єкти радянського флоту
Одним із найвідоміших джерел є атомні підводні човни, що опинилися на дні Баренцева моря:
- Проєктна субмарина K-159 — колишній радянський «Kit», що затонув у 2003 році під час буксирування на демонтаж. Її корпус лежить приблизно на глибині понад 200 метрів із залишками близько 800 кг відпрацьованого ядерного палива у реакторах.
- Інші радянські субмарини та ядерні установки також були затоплені або залишилися на місцях аварій і скидання, утворюючи розсіяні «ядерні кладовища».
У грудні 2025 року науковці повідомили про виявлення раніше невідомого радянського ядерного смітника під Арктичним океаном, включно з Баренцевим морем — що підкреслює масштаби проблеми.
Тверді та рідкі ядерні відходи
Окрім великих об’єктів, у морі знаходяться тисячі контейнерів з радіоактивними матеріалами, залишки реакторних частин, технічного обладнання та рідкі відходи, що були скинуті спеціально або внаслідок ремонтних операцій під час холодної війни.
Згідно зі спеціальними оцінками, у Баренцевому морі було цілеспрямовано вивантажено рідкі та тверді відходи з активністю до сотень терабеккерелів, частина яких надалі може переміщатися в морському середовищі.
Глибина розташування та умови збереження
За окремими відомостями, деякі ядерні відходи на дні Баренцевого моря можуть знаходитися на відносно незначних глибинах приблизно 50–100 метрів, де колись були виявлені радіоактивні об’єкти та залишки матеріалів.
Разом з тим більш небезпечні об’єкти розташовані значно глибше — на сотні метрів нижче, що ускладнює їхню оцінку та потенційне підняття.
Потенційні екологічні та радіаційні ризики
Хоча значна частина цих об’єктів з часом опинилася в умовах морського осадження й частково ізольована осадом, радіоекологічні ризики для арктичних екосистем все ще є предметом наукового моніторингу:
- часткова корозія корпусів та контейнерів може призводити до повільного вивільнення радіонуклідів у навколишнє середовище;
- переміщення радіоактивних частинок до водної товщі може впливати на харчові ланцюги північних морів;
- зміна кліматичних умов та танення морського льоду відкривають доступ до зони цих об’єктів і збільшують ймовірність людської та технічної активності поруч.
Станом на сьогодні активне витікання, що загрожує широкому забрудненню, не було підтверджено, але експерти зазначають, що необхідне постійне спостереження та детальне картографування об’єктів для розуміння довгострокових ризиків.