Нукліди — це атоми одного елемента, які мають однакову кількість протонів (атомний номер) і можуть мати різну кількість нейтронів, що впливає на їхню масу. Всі нукліди можуть бути класифіковані на основі кількості протонів і нейтронів, що їх складають.
Основні характеристики нуклідів
- Атомний номер (Z):
- Кількість протонів у ядрі атома, що визначає елемент. Наприклад, атом водню має атомний номер 1, оскільки в його ядрі є один протон.
- Масове число (A):
- Сумарна кількість протонів і нейтронів у ядрі атома. Наприклад, нуклід вуглецю-12 (¹²C) має 6 протонів і 6 нейтронів, отже, його масове число дорівнює 12.
- Ізотопи:
- Нукліди одного елемента з однаковим атомним номером, але з різними масовими числами. Наприклад, вуглець має три основні ізотопи: вуглець-12 (¹²C), вуглець-13 (¹³C) та вуглець-14 (¹⁴C).
- Нукліди з однаковою кількістю нейтронів є ізотонами.
- Нукліди з однаковим масовим числом (однакова кількість нуклонів у ядрі), але різним зарядом (атомним номером) є ізобарами.
- Нукліди з однаковими масовими числами і зарядами, але різні за квантовим станом, називаються ядерними ізомерами.
- Радіонукліди:
- Нукліди, які є радіоактивними, тобто вони спонтанно розпадаються, випромінюючи радіацію. Прикладами є уран-238 (²³⁸U) та радій-226 (²²⁶Ra).
- Стабільні нукліди:
- Нукліди, які не підлягають радіоактивному розпаду, залишаючись у своїй формі протягом тривалого часу. Наприклад, ізотопи вуглецю-12 та вуглецю-13 є стабільними.
Класифікація нуклідів
- Стабільні: Нукліди, які не розпадаються, наприклад, водень-1 (¹H), кисень-16 (¹⁶O).
- Радіоактивні: Нукліди, які зазнають розпаду, випромінюючи альфа-, бета- або гамма-частинки. Наприклад, уран-235 (²³⁵U).
- Синтетичні: Нукліди, які не зустрічаються в природі і можуть бути створені в лабораторних умовах, такі як плутоній-239 (²³⁹Pu).
Використання нуклідів
- Медичні застосування:
- Радіоактивні нукліди використовуються в радіотерапії для лікування раку, а також у діагностиці за допомогою радіоізотопної томографії (ПЕТ).
- Промисловість:
- Нукліди застосовуються в вимірювальних приладах, таких як радіометри, а також у контрольних системах за рівнем радіації.
- Наукові дослідження:
- Вивчення ізотопів допомагає в геології (датування порід), археології (датування артефактів) та біології (вивчення метаболізму).
Нукліди є важливими складовими атомів, які відіграють ключову роль у різних наукових та медичних сферах. Їхнє вивчення допомагає зрозуміти основи атомної структури, радіоактивність та численні застосування в науці і технологіях. Якщо у вас є конкретні питання або потрібні деталі, дайте знати!
У природі існує 257 стабільних і близько 2000 нестабільних (радіоактивних ) нуклідів, які називаються радіонуклідами.
Крім того, понад кілька тисяч було вироблено штучно.
Ізотопи
Ізотопи – атомні ядра, які мають однакове число протонів Z, різну кількість нейтронів N і, отже, різний масове число A = Z + N. Приклад: ізотопи кальцію Са (Z = 20) – 38Ca, 39Ca, 40Ca, 41Ca, 42Ca.
Таблиця ізотопів хімічних елементів
| Порядковий номер, Z | Символ хімічного елемента | Назва хімічного елемента | Мінімальна-максимальна масове число ізотопу хімічного елемента |
|---|---|---|---|
| 0 | n | нейтрон | 1 |
| 1 | H | водень | 1–7 |
| 2 | He | гелій | 3–10 |
| 3 | Li | літій | 3–12 |
| 4 | Be | берилій | 5–16 |
| 5 | B | бор | 6–19 |
| 6 | C | вуглець | 8–22 |
| 7 | N | азот | 10–25 |
| 8 | O | кисень | 12–28 |
| 9 | F | фтор | 14–31 |
| 10 | Ne | неон | 16–34 |
| 11 | Na | натрій | 18–37 |
| 12 | Mg | магний | 19–40 |
| 13 | Al | алюміній | 21–43 |
| 14 | Si | кремній | 22–44 |
| 15 | P | фосфор | 24–46 |
| 16 | S | сірка | 26–49 |
| 17 | Cl | хлор | 28–51 |
| 18 | Ar | аргон | 30–53 |
| 19 | K | калій | 32–55 |
| 20 | Ca | кальцій | 34–57 |
| 21 | Sc | скандій | 36–60 |
| 22 | Ti | титан | 38–63 |
| 23 | V | ванадій | 40–65 |
| 24 | Cr | хром | 42–67 |
| 25 | Mn | марганець | 44–69 |
| 26 | Fe | залізо | 45–72 |
| 27 | Co | кобальт | 50–75 |
| 28 | Ni | нікель | 48–78 |
| 29 | Cu | мідь | 52–80 |
| 30 | Zn | цинк | 54–83 |
| 31 | Ga | галлій | 56–86 |
| 32 | Ge | германій | 58–89 |
| 33 | As | мыш’як | 60–92 |
| 34 | Se | селен | 64–94 |
| 35 | Br | бром | 67–97 |
| 36 | Kr | криптон | 69–100 |
| 37 | Rb | рубідий | 71–101 |
| 38 | Sr | стронцій | 73–105 |
| 39 | Y | іттрий | 76–108 |
| 40 | Zr | цирконій | 78–110 |
| 41 | Nb | ніобій | 81–113 |
| 42 | Mo | молібден | 83–115 |
| 43 | Tc | технецій | 85–118 |
| 44 | Ru | рутеній | 87–120 |
| 45 | Rh | родій | 89–122 |
| 46 | Pd | палладій | 91–124 |
| 47 | Ag | срібро | 93–130 |
| 48 | Cd | кадмій | 95–132 |
| 49 | In | індій | 97–135 |
| 50 | Sn | олово | 99–137 |
| 51 | Sb | сурма | 103–139 |
| 52 | Te | теллур | 105–142 |
| 53 | I | йод | 108–144 |
| 54 | Xe | ксенон | 109–147 |
| 55 | Cs | цезій | 112–151 |
| 56 | Ba | барій | 114–153 |
| 57 | La | лантан | 117–155 |
| 58 | Ce | церій | 119–157 |
| 59 | Pr | празеодим | 121–159 |
| 60 | Nd | неодим | 124–161 |
| 61 | Pm | прометій | 126–163 |
| 62 | Sm | самарій | 128–165 |
| 63 | Eu | європій | 130–167 |
| 64 | Gd | гадоліній | 134–169 |
| 65 | Tb | тербій | 135–171 |
| 66 | Dy | диспрозій | 138–173 |
| 67 | Ho | гольмій | 140–175 |
| 68 | Er | ербій | 143–177 |
| 69 | Tm | тулій | 144–179 |
| 70 | Yb | іттербій | 148–181 |
| 71 | Lu | лютецій | 150–184 |
| 72 | Hf | гафній | 151–188 |
| 73 | Ta | тантал | 155–190 |
| 74 | W | вольфрам | 158–192 |
| 75 | Re | реній | 159–194 |
| 76 | Os | осмій | 162–200 |
| 77 | Ir | іридій | 164–202 |
| 78 | Pt | платина | 166–203 |
| 79 | Au | золото | 169–205 |
| 80 | Hg | ртуть | 171–210 |
| 81 | Tl | таллій | 176–212 |
| 82 | Pb | свинець | 178–215 |
| 83 | Bi | вісмут | 184–218 |
| 84 | Po | полоній | 188–220 |
| 85 | At | астат | 191–223 |
| 86 | Rn | радон | 193–228 |
| 87 | Fr | францій | 199–232 |
| 88 | Ra | радій | 201–234 |
| 89 | Ac | актиній | 206–236 |
| 90 | Th | торій | 208–238 |
| 91 | Pa | протактиній | 212–240 |
| 92 | U | уран | 217–242 |
| 93 | Np | нептуній | 225–244 |
| 94 | Pu | плутоній | 228–247 |
| 95 | Am | америцій | 230–249 |
| 96 | Cm | кюрій | 232–252 |
| 97 | Bk | берклій | 234–254 |
| 98 | Cf | калифорній | 237–256 |
| 99 | Es | ейнштейній | 240–258 |
| 100 | Fm | фермій | 242–260 |
| 101 | Md | менделевій | 245–262 |
| 102 | No | нобелій | 248–264 |
| 103 | Lr | лоуренсій | 251–266 |
| 104 | Rf | рэзерфордій | 253–268 |
| 105 | Db | дубній | 255–269 |
| 106 | Sg | сиборгій | 258–273 |
| 107 | Bh | борій | 260–275 |
| 108 | Hs | хассій | 263–276 |
| 109 | Mt | мейтнерій | 265–279 |
| 110 | Ds | дармштадтій | 267–281 |
| 111 | Rg | рентгеній | 272–283 |
| 112 | Cn | коперницій | 277–285 |
| 113 | Uut | 278–287 | |
| 114 | Fl | флеровій | 286–289 |
| 115 | Uup | 287–291 | |
| 116 | Lv | ливерморій | 290–293 |
| 117 | Uus | 291–292 | |
| 118 | Uuo | 294 |
Радіоактивні ізотопи
Радіоактивні ізотопи – ядра-ізотопи, які відчувають радіоактивний розпад. Більшість відомих ізотопів – радіоактивні (~ 3500).
Радіоактивні ізотопи, що початково присутні на Землі
| Радіонуклід | Ваговий вміст в земній корі | Період напіврозпаду, років | Тип розпаду |
| Уран-238 | 3·10-6 | 4.5·109 | α-розпад |
| Торій-232 | 8·10-6 | 1.4·1010 | α-розпад, γ-розпад |
| Калій-40 | 3·10-16 | 1.3·109 | (β- розпад, γ-розпад |
| Ванадій-50 | 4.5·10-7 | 5·1014 | γ-розпад |
| Рубідій-87 | 8.4·10-5 | 4.7·1010 | β-розпад |
| Індій-115 | 1·10-7 | 6·1014 | β-розпад |
| Лантан-138 | 1.6·10-8 | 1.1·1011 | β-розпад, γ-розпад |
| Самарій-147 | 1.2·10-6 | 1.2·1011 | α-розпад |
| Лютецій-176 | 3·10-8 | 2.1·1010 | β-розпад, γ-розпад |
Довгоживучі важкі ізотопи урану і торію
| Ізотоп | Вміст в природній суміші, % | Період напіврозпаду, років |
| 232Th | 100 | 1.41·1010 |
| 235U | 0.7196 | 7.10·108 |
| 236U | 0.001 | 2.4·107 |
| 238U | 99.276 | 4.51·109 |
Ізотопи, що застосовуються у діагностиці
| Ізотоп | T1/2 | Орган |
|---|---|---|
| 201Tl | 73 години | серце |
| 99m Тс | 6 годин | серце, легені, нирки, кістки, кістковий мозок |
| 67Ga | 78 годин | серце |
| 131I | 8 днів | легені, головний мозок, нирки, печінка |
| 189Au | 28.7 місяця | печінка, лімфовузли |
| 111In | 2.8 дня | печінка |
Періоди напіврозпаду найважливіших ізотопів плутонію
| зотоп | Період напіврозпаду, років |
| 238Pu | 90 |
| 239Pu | 24.300 |
| 240 Pu | 6.600 |
| 241 Pu | 13 |
| 242 Pu | 9*10 5 |
| 243 Pu | 5,7*10 -4 |
Плутоній – штучно отриманий елемент, в природі зустрічаються тільки його сліди.
Це сріблясто-білий метал, з температурою плавлення 650С, кипіння – 3227С.
Для ядерного палива використовують діоксид плутонію PuO2.
Ізобари
Ізобари – атомні ядра, що мають однакове масове число A (A = Z + N) і різні числа нейтронів і протонів.
Ізотони
Ізотони – атомні ядра, які мають однакове число нейтронів (N = const) і різну кількість протонів.