Перемишлянський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у південно-східній частині Львівської області, Україна. Існував до проведення адміністративно-територіальної реформи 2020 року.

Географія

Район розташовувався в межах Подільської височини. Межував: на півночі — із Золочівським районом, на сході — з Тернопільською областю, на півдні — з Івано-Франківською областю, на південному заході — з Жидачівським районом, на заході — з Пустомитівським і Миколаївським районами.

Площа району становила 91,8 тис. га, що дорівнювало 4,2 % загальної території Львівської області.

Територія належала до лісостепової зони. Основними типами ґрунтів були дерново-підзолисті, сірі, світло-сірі та темно-сірі опідзолені, а також опідзолені чорноземи. Лісові масиви займали площу 26,8 тис. га; переважаючі породи — граб і бук. Через район протікали річки Свір, Гнила Липа та Золота Липа (басейн Дністра). З корисних копалин виявлені поклади піску, пісковиків, а також наявні мінеральні джерела.

Адміністративно-територіальний устрій

До складу району входило 89 населених пунктів, об’єднаних у 29 місцевих рад, з яких 2 — міські та 27 — сільські.

Археологічна спадщина

На території району виявлено значну кількість археологічних пам’яток різних історичних епох, зокрема:

  • Городища доби Київської Русі:
    • с. Підгородище, урочище Городки (XI—XII ст.)
    • с. Підгородище, урочище Городище (XI—XV ст.)
    • с. Мостище, урочище Бучкова гора (XI—XIII ст.)
    • с. Затемне, урочище Замчисько (X—XI ст.)
  • Селища давньоруського періоду:
    • с. Болотня (X—XIII ст.)
    • с. Коросно (урочище Фільварок) (кін. XIII — поч. XIV ст.)
  • Поселення черняхівської культури (III—IV ст.):
    • с. Бачів, урочище Долина
    • с. Кимир, урочище Гумнисько
    • с. Свірж, хутір Кутиська, урочище Стежки
  • Пам’ятки скіфського періоду (VI—V ст. до н. е.):
    • с. Лагодів, урочища Помірки, Липовиця, Німецькі корчі
    • могильник — урочище Залука
  • Могильники липицької культури (I—II ст. н. е.):
    • с. Болотня, урочище Оселище
  • Поселення трипільської культури (III тис. до н. е.):
    • с. Костенів, урочище За святим Яном (державний облік з 19.07.1995 р., № 529)

Туризм і культура

Район мав значний потенціал для оздоровчого, спортивного та екскурсійно-туристичного розвитку. До основних пам’яток архітектури належать:

  • Костел святого Станіслава (XV ст., с. Дунаїв)
  • Замок у Свіржі (XV ст.)
  • Монастир-фортеця в Уневі (пам’ятка оборонної архітектури XV—XIX ст.)

Дещо інше: