Перша згадка про Телич (пізніше Потелич) походить з Галицько-Волинського літопису, в якому відзначено, що 1262 року в Потеличі зупинявся король Русі Данило. 1498 року місто Потелич отримало маґдебурзьке право.
У XV-XVI ст. Потелич став одним з великих економічних центрів Белзького воєводства, в місті були чотири церкви та римо-католицький костел. Під час нападу татар 1502 року місто було частково спалене. Вважається, що церкву Зішестя Святого Духа побудували власне після цієї пожежі.