Єдикуйський район— колишній район Автономної Республіки Крим, який наразі входить до складу Керченського району. Адміністративним центром району було селище міського типу Леніне (тепер — селище Єди-Кую). За даними на 1 серпня 2012 року, населення району становило 63 272 осіб.
Перейменування та ліквідація району: 12 травня 2016 року Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування Ленінського району на Єдикуйський. Це рішення набувало чинності після того, як тимчасово окупована територія Криму та місто Севастополь повернуться під юрисдикцію України. Однак, 7 вересня 2023 року район було ліквідовано в рамках адміністративно-територіальної реформи.
Географічне розташування та межі: Район розташований у східній частині Криму, займаючи більшу частину Керченського півострова. На півночі він омивається Азовським морем, на півдні — Чорним морем. На крайньому північному заході він виходить до Сивашу. На заході межує з Іслямтерецьким районом та Феодосійською міськрадою, на сході — з містом Керч та Керченською протокою. Зі сходу район межує з Херсонською областю (Генічеський район) через Арабатську Стрілку.
Природні ресурси та рельєф: Рельєф Керченського півострова можна поділити на дві частини, розмежовані невисоким Парпацьким гребенем. Південно-західна частина має полого-хвилясту рівнину з ізольованими висотами, такими як Кончек, Дюрмень, грязьова сопка Джау-Тепе. Північно-східна частина має хвилясто-грядковий рельєф з вапняковими гребенями та рифовими горбами (наприклад, рифовий мис Казантип). У районі розташовані улоговини та сопки грязьових вулканів.
Корисні копалини: На території Єдикуйського району є поклади залізняку, сировини для виробництва скла, облицювальних каменів, керамзитної сировини. Мінеральні солі озера Сиваш і соляних озер (зокрема Тобечицького і Узунларського) є важливими сировинними ресурсами для хімічної промисловості. Район також славиться наявністю лікувальних грязей — на озерах Чокрак, Узунларському, Тобечицькому, Кояському. Лікувальні грязі Булганацьких грязьових сопок багаті на метан і сірководень.
На території району відкрито понад 150 мінеральних джерел, серед яких сірчановодневі джерела в Баксинському, група вуглекислих джерел «Сеїт-елі», сірчановодневе джерело «Каралар». Також поширені каоліноподібні глини та родовища лікувальної блакитної глини.