Зарі́чненський район — колишній район Рівненської області України, розташований у північно-західній частині області. Районний центр — смт Зарічне.
Географія
- Межі:
- На сході межував із Дубровицьким районом,
- на півдні — з Володимирецьким районом,
- на півночі — з республікою Білорусь.
- Площа: Територія району становила 144 203 га, з яких понад 40% було вкрито лісами, а значну частину становили болота та водойми.
- Рельєф: Район розташований в межах Поліської низовини, характерною для якої є плоска низовина з долиною верхньої течії річки Прип’ять. На території району є дві надзаплавні тераси та значна заболоченість.
- Ґрунти: Переважно дерново-підзолисті піщані та торфоболотні ґрунти.
Природні ресурси
- Ліси: Ліси складають понад 40% території району, основними породами є сосна, вільха, осика, береза, дуб і граб.
- Болота: Понад 15% території складають болота з характерними осоковими угрупованнями.
- Водні ресурси: У районі протікає кілька важливих річок, зокрема Стир, Прип’ять, Стохід, Веселуха, Стубла. Є також 17 озер, серед яких Нобельське та Острівське озера.
Природно-заповідний фонд
Зарічненський район має значний природоохоронний потенціал, зокрема:
- Ботанічні заказники: Вичівський (загальнодержавного значення), Мульчицький (частина).
- Гідрологічні заказники: Дібрівський (загальнодержавного значення), Острівський (загальнодержавного значення).
- Зоологічні заказники: Мутвицький, Урочище «Глуша», Урочище «Поличне».
- Іхтіологічні заказники: Прип’ятський.
- Орнітологічні заказники: Нобельський.
- Заповідні урочища: Вичівське, Чернинське, Топець.
- Гідрологічні пам’ятки: Озеро «Мале».
- Ботанічні пам’ятки природи: Псевдотсуга тисолиста.
Історія та археологія
Зарічненський район має багатий археологічний спадок:
- Мезоліт: Перші поселенці з’явились на території району 150—35 тисяч років тому. Найбільш ранні пам’ятки належать до Свідерської культури. Мезолітичні стоянки, зокрема в урочищах Заборок та Піддяче, знаходяться поблизу річки Прип’ять.
- Неоліт: У неолітичну добу територію заселяли племена дніпро-донецької культури.
- Бронзова доба: У період XV—XII ст. до н.е. на території району проживали носії тщинецько-комарівської культури.
- Зарубинецька культура: З кінця III ст. до н.е. до початку II ст. н.е. на території району залишились пам’ятки слов’янських племен, відомі як зарубинецька культура.
Клімат
Клімат району пом’якшений і схожий на сучасний, сформувався після відступу останнього льодовика близько 18—14 тисяч років тому.
