Київський метрополітен — важлива складова транспортної інфраструктури столиці України. Ідея створення підземної залізниці вперше виникла в 1884 році, коли керівник Південно-Західних залізниць Дмитро Андрієвський представив проєкт міській управі. Цей проєкт передбачав тунелі від пристані на Дніпрі до залізничного вокзалу, але був відхилений.
Розвиток ідеї метрополітену
- 1916 рік: Київське відділення Російсько-Американської торгової палати пропонує залучити американський капітал для будівництва метрополітену, але міська влада знову відхиляє пропозицію.
- 1918 рік: Уряд гетьмана Скоропадського планував будівництво метро, але після приходу до влади Директорії ці плани знову втратили актуальність.
- 1936 рік: Знову виникає ідея будівництва метро, коли Президія Київради розглянула дипломну роботу В. Папазова, що містила проєкт метро. Робота була відзначена премією, але подальші пропозиції не були реалізовані.
Повернення до проєкту
- 1944 рік: Після закінчення Другої світової війни відновлюються плани будівництва метрополітену. 5 серпня 1944 року ухвалюється постанова про його будівництво, за якою виділено один мільйон карбованців на проектні роботи.
- 1949 рік: Створено «Київметробуд», яким керував Пилип Кузьмін. Фахівці аналізували пасажиропотоки, що стало основою для визначення напрямку першої лінії.
Будівництво
- Будівництво почалося в 1949 році. Проте під час проходження тунелів виникали труднощі через рельєф місцевості та інші фактори.
- Перші шахти були закладені влітку 1949 року, а з’єднання між станціями «Хрещатик» та «Арсенальна» відбулося в грудні 1951 року.
- Останні з’єднання на першій пусковій ділянці завершилися у травні 1959 року.
Відкриття метрополітену
- 6 листопада 1960 року відбулося урочисте відкриття першої черги Київського метрополітену, яка включала ділянку Святошино-Броварської лінії довжиною 5,2 км з п’ятьма станціями: «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна» та «Дніпро».