Старий Фастівський район — адміністративно-територіальна одиниця, що розташована на заході Київської області України, на правобережжі річки Дніпро. Адміністративний центр — місто Фастів. Район був утворений 7 березня 1923 року.

  • Чисельність населення (станом на 1 липня 2018 року) — 30 700 осіб.
  • Площа району — 897 км².

Географічне розташування

Фастівський район знаходиться на території Придніпровської височини. Межує з іншими районами:

  • На півночі — з Макарівським районом.
  • На сході — з Васильківським районом.
  • На південному сході — з Білоцерківським районом.
  • На півдні — з Сквирським районом Київської області.
  • На заході — з Попільнянським та Брусилівським районами Житомирської області.

Клімат

Район має помірно континентальний клімат з теплим літом і помірно холодною зимою:

  • Середньорічна температура — +6,7°C.
  • Січень — найхолодніший місяць (-6°C).
  • Липень — найтепліший місяць (+25°C).
  • У деякі роки спостерігаються екстремальні температури:
    • Максимальна — до +38°C.
    • Мінімальна — до -33°C.

Особливості клімату:

  • Безморозний період триває 160–170 днів.
  • Вегетаційний період — з середини квітня до кінця жовтня.
  • Опади: середньорічна кількість — 560 мм (найбільше в липні).
  • Зима характеризується нестійкими коливаннями температури і сніговим покривом висотою від 10 до 22 см.

Ґрунти та природні ресурси

Фастівський район має різноманітні та родючі ґрунти, що сприяють розвитку сільського господарства:

  • Чорноземи типові — займають 43,8% площ сільськогосподарських угідь.
  • Опідзолені ґрунти — займають 33,4% площ.

Рельєф:

  • Переважно слабко хвилястий.
  • На південному заході — явища ерозії та утворення балок.

Рослинність та флора

Природна рослинність включає:

  • Ліси з різними видами дерев: сосна, дуб, граб, береза, клен.
  • Трав’яна рослинність на схилах балок: проліски, фіалки, гвоздика.

Корисні копалини

Фастівський район має значний потенціал у видобутку корисних копалин:

  • Будівельний камінь — граніт, мілкозернистий пісок, алювіальний пісок (запаси 732 тис. м³).
  • Будівельний пісок — запаси 192 тис. м³.
  • Цегляно-черепична сировина — суглинки для цегли, поклади біля міста Фастів.
  • Торф — запаси 1,3 млн тонн (площа 475 га). Видобувається для органічних добрив.

Природно-заповідний фонд

В районі є кілька об’єктів природної охорони:

  • Гідрологічні заказники: урочище «Кончаки».
  • Ландшафтні заказники: Кожанська балка.
  • Лісові заказники: Урочище Унава (загальнодержавного значення).
  • Ботанічні пам’ятки природи: Батьківський ясен, вікова сосна, дуб черешчатий.
  • Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва: Молодіжний парк, Фастівський парк.

Ці об’єкти сприяють збереженню біорізноманіття та розвитку екологічного туризму.

Історія

Фастівщина має багатий і довгий історичний шлях, який налічує тисячі років. Від первісних людей, через княжий період, монголо-татарські та литовські вторгнення, до пізніших етапів розвитку під польським і литовським впливом, цей край переживав численні зміни та трансформації.

Найдавніші часи: Археологічні пам’ятки, що датуються періодами пізнього палеоліту та неоліту, свідчать про заселення Фастівщини ще в давні часи. Відкрита Фастівська стоянка мисливців на мамонта — один з таких важливих знахідок.

Часи Київської Русі: У літописах згадуються перші поселення та території, що належали половецьким племенам, а також існування руських поселень. Особливо важливою є згадка про перше приєднання земель Фастівщини до Київського князівства в кінці XI століття, а також про боротьбу з татарами та литовцями за контроль над цими землями.

XIV століття: Визначною подією цього періоду стала Кревська унія та перші переселенці з Польщі. Це був час боротьби за вплив між Литвою та Польщею, що позначилося на розвитку Фастівщини. Зокрема, у 1392—1394 рр. князь Вітовт ліквідував удільний устрій Київщини, і ця територія стала частиною Великого князівства Литовського.

XV—XVI століття: Впродовж цього часу Фастівщина зазнала не лише татарських набігів, а й інтеграції в склад Речі Посполитої. Поява польських магнатів та великих землевласників змінила соціальну структуру краю.

XVIII—XIX століття: Оскільки ці землі стали частиною Польщі, родини польських магнатів почали активно володіти землями Фастівщини. Також в цей період почалися активні соціальні та політичні рухи, серед яких виокремлюється участь у революціях декабристів.

XX століття: Після радянських реформ на Фастівщині було створено нові адміністративні одиниці, а також відбулися зміни під час боротьби за незалежність України. Важливим моментом став активний спротив населення в період перебудови та боротьби за незалежність, включаючи участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Фастівщина має багатий культурно-історичний спадок, який відображає різноманітні впливи та трансформації через століття.

Дещо інше: