Краснопільський район Сумської області, який існував з 1923 по 1962 рік, а потім знову — з 1965 по 2020 рік, має багатий природний, економічний та культурний спадок.
Район розташовувався в південно-східній частині Сумської області, що визначало його стратегічне значення через сусідство з Російською Федерацією. Завдяки цьому, територія була важливою з точки зору транспорту і логістики, особливо через пункти пропуску в Пушкарному (залізничний транспорт) і Покровці (автомобільний транспорт).
Район має багатий гідрографічний склад — на його території протікає понад 16 малих річок, таких як Псел, Удава, Рибиця, а також більше 160 ставків. Це сприяло розвитку сільського господарства і рибного господарства. Природний ландшафт району також включає велику кількість лісів, зокрема хвойних і твердолистяних дерев, що складають понад 25% території.
Природно-заповідний фонд
На території Краснопільського району є дев’ять заповідних територій і об’єктів загальною площею майже 1850 га. Це включає парк «Великобобрицький» — пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення. Район є домом для великої кількості рідкісних видів флори і фауни, зокрема близько 80 видів тварин і 40 видів рослин, занесених до Червоної книги України.
Адміністративний поділ
До адміністративного складу Краснопільського району входило 2 селищні ради і 16 сільських рад, що об’єднували 57 населених пунктів. Зараз територія району розподілена між трьома об’єднаними територіальними громадами: Краснопільською, Верхньосироватською та Миропільською.
Корисні копалини
Район багатий на нерудні корисні копалини, зокрема крейду, торф і глину. Крейда є важливим ресурсом для будівельної галузі, сільського господарства (для вапнування ґрунтів) та навіть для фармацевтики. Запаси крейди на території району оцінюються в 8 млн тонн, з можливістю добування ще 52 млн тонн. Це дозволяє використовувати її для виробництва різноманітних матеріалів і навіть у комбікормовому виробництві.
Ще одним важливим ресурсом є глина, зокрема для виробництва цегли. Найбільше родовище знаходиться в селі Мала Рибиця. Для ефективного використання глини необхідно створення нового виробництва або модернізація існуючих потужностей.