Христинівський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Черкаської області України. Існував у 1923–2020 роках. До 1925 року мав назву Орадівський район, з 1925 до 1931 року — Верхняцький район. Після адміністративно-територіальної реформи 2020 року увійшов до складу Уманського району. Адміністративним центром району було місто Христинівка.
Площа району становила 632 км², що дорівнювало 3 % від території Черкаської області. Станом на 1 січня 2019 року чисельність населення району становила 33,9 тис. осіб. Район розташовувався в західній частині Черкаської області в межах лісостепової зони України. Відстань від районного центру до обласного центру м. Черкаси становила 213 км.
Христинівський район межував із Монастирищенським районом на півночі, Жашківським — на північному сході, Маньківським та Уманським — на сході та півдні відповідно. Зі заходу район межував із Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.
Географія та природні умови
Рельєф району переважно рівнинний. Більшу частину площі займали родючі чорноземні та сіро-опідзолені ґрунти (понад 70 % території). Клімат району помірно континентальний. Середня річна температура повітря становила +6,8 °C. Річна сума опадів — від 490 до 520 мм, середня відносна вологість — 77 %.
Через територію району протікає низка річок, зокрема Кублич, Удич, Синиця, Сорока та Уманка. Загальна протяжність річкової сітки становила близько 101 км.
Природно-заповідний фонд
На території району розташовувалося сім об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. До них належали чотири заказники — Великосевастянівські Яри, Кам’яний Яр, Красноставське, Орадівський — та три парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва — Синицький, Шельпахівський, Ягубецький.
Природні ресурси
Загальна земельна площа району становила 63 218 га, з яких 52 261 га використовувалося під сільськогосподарське виробництво. Рілля займала 49 959 га, багаторічні насадження — 685 га, пасовища — 679 га, сіножаті — 940 га.
Площа лісового фонду становила 4 376 га, водного фонду — 823,2 га. Також наявні були ділянки з відкритими гірничими розробками, кар’єри загальною площею 42,1 га.
На території району розвідано родовища торфу та цегляно-черепної глини. Поклади торфу зосереджені біля сіл Івангород, Талалаївка, Сичівка; суглинки та глини — поблизу Веселівки та Христинівки. У районі функціонували три гранітні кар’єри (на момент ліквідації району — не працювали), два жорствяні та один піщаний кар’єр.