Національний природний парк «Святі Гори» — великий природо‑охоронний об’єкт на Донеччині (Україна), створений з метою збереження унікальних природних комплексів, лісів, річкових долин, рідкісних рослин та тварин, а також археологічних і культурних пам’яток. Парк поєднує природну красу Сіверського Дінця, крейдяні гори, історичні місця та духовні центри, що робить його важливою частиною природної та культурної спадщини України.
Історія створення
Парк «Святі Гори» був створений 13 лютого 1997 року згідно з Указом Президента України № 135/97. Він став першим національним природним парком на Лівобережжі України. Основою для створення парку стали ландшафтні заказники «Святі Гори» та природні території, що мали високі природо‑охоронні цінності.
Розташування і площа
Парк розташований на півночі Донецької області, у межах Слов’янського, Лиманського та Бахмутського районів, вздовж річки Сіверський Донець та територій із крейдяними виступами, лісами й водно‑болотними угіддями. Його площа становить близько 40 609 гектарів.
Природні комплекси та ландшафти
«Святі Гори» характеризуються різноманітністю природних умов: долини річок і струмків, яри, узвишшя, крейдяні гори, ліси, луки та водно‑болотні території. На лівому березі Дінця переважають широколистві ліси — дубові, в’язові, липові, кленові насадження віком від 90 до 110 років, а також місця з домішками південних та суб‑середземноморських видів.
Рослинний світ
На території парку зафіксовано близько 943 видів рослин, серед яких є реліктові та ендемічні види (понад 20 видів), а також близько 48 видів, занесених до Червоної книги України. Ці рослини ростуть у різних природних угрупованнях — від лісів до степових ділянок та водно‑болотних місць.
Тваринний світ
Фауна парку також є дуже різноманітною: зареєстровано понад 200 видів птахів, близько 48 видів ссавців, 10 видів плазунів і понад 40 видів риб. Серед тварин трапляються як типові для регіону види, так і значно рідкісні, для яких природо‑охоронний статус території є важливим.
Археологічні і культурні пам’ятки
Крім природних цінностей, парк містить 129 археологічних пам’яток різних історичних епох — від палеоліту до середньовіччя, а також 73 пам’ятки історії та культури, що підтверджує давнє заселення і значний культурний потенціал регіону.
Особливе місце на території парку займає Святогірська лавра — один з головних духовних центрів України, яка розташована на високих крейдяних схилах над Сіверським Дінцем і є об’єктом значної історичної та релігійної важливості.
Використання і рекреація
До повоєнної агресії парк був популярним серед туристів, які відвідували природні маршрути, кемпінги, історичні пам’ятки, озера та святі місця, що поєднували рекреацію з духовним та екологічним досвідом. Частина території, приблизно 85 %, була доступна для відвідувачів з можливостями пішого туризму, кемпінгу та еко‑турів.
Вплив повномасштабної війни
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році парк опинився в зоні бойових дій та навіть тимчасово під контролем окупаційних сил. Через постійні обстріли, пожежі та військові дії значна частина природних комплексів зазнала руйнування.
За оцінками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, приблизно 80 % лісових насаджень парку було знищено внаслідок пожеж і бойових дій, що спричинило величезну шкоду екосистемам.
Відновлення природних угідь ускладнюється необхідністю розмінування територій, оскільки великі площі залишаються забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Суспільна та екологічна діяльність
Попри складну ситуацію, працівники парку та екологічні організації продовжують роботу: проводяться просвітницькі і рекреаційні заходи, конкурси серед молоді на екологічну тематику, а також садіння нових дерев (тисячі сіянців сосни) у межах програм відновлення природи навіть під звуки бойових дій.
Значення для України
Національний природний парк «Святі Гори» є важливою природо‑охоронною територією, яка поєднує біологічне багатство, геологічну унікальність, археологічну спадщину та духовні пам’ятки. Його збереження та відновлення має значення не лише для Донеччини, а й для всієї природо‑культурної спадщини України.