Петриківський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця в північно-західній частині Дніпропетровської області України. Існував до адміністративно-територіальної реформи 2020 року. Адміністративний центр — селище міського типу Петриківка.
Станом на 1 лютого 2012 року чисельність населення району становила 25 626 осіб.
Район межував із Дніпровським, Царичанським, Криничанським, Верхньодніпровським, Магдалинівським районами Дніпропетровської області та Кобеляцьким районом Полтавської області.
Територія району переважно рівнинна, з наявністю балок, байраків і боліт. Природні ресурси району включають води річки Дніпро, Кам’янського водосховища, річки Оріль та її притоки Чаплинки. У 1970-х роках на заплавних землях у басейні Орелі було створено рибне господарство. У надрах району виявлено поклади кам’яного вугілля, природного газу, а також будівельних глин і піску.
Адміністративно район поділявся на 3 селищні та 6 сільських рад, до складу яких входило 20 населених пунктів. Усі вони підпорядковувалися Петриківській районній раді.
У селищі Петриківка розташований Центр народного мистецтва «Петриківка», заснований 1991 року. Це перше підприємство в Україні, де народні майстри стали співвласниками організації. Центр спеціалізується на виготовленні художніх виробів з дерева, оздоблених традиційним петриківським розписом на токарній, столярній та різьбленій основах. У творчому колективі працюють близько 40 майстрів, серед яких — 20 членів Національної спілки художників України та 5 заслужених майстрів народної творчості України. Вироби Центру демонструвалися на виставках у багатьох країнах світу — Польщі, Канаді, Франції, Німеччині, Нідерландах, США, Японії, Китаї. Серед замовників — державні установи, банки та організації України.