Арбузинський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Миколаївської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Арбузинка. Район було ліквідовано 19 липня 2020 року відповідно до Постанови Верховної Ради України № 807-IX у межах адміністративно-територіальної реформи.
Арбузинський район розташовувався в північно-західній частині Миколаївської області, у межах середньої частини Центрального степу України. Площа району становила 1 000 км², що за цим показником ставило його на 17-те місце серед районів області. Відстань від адміністративного центру до обласного центру — міста Миколаєва — становила близько 150 км.
Район межував із:
- Братським, Вознесенським, Доманівським і Первомайським районами Миколаївської області,
- Кіровоградською областю (на півночі).
Основні водні артерії району:
- Південний Буг (протяжність у межах району — близько 35 км),
- Арбузинка (притока Мертвоводу),
- Корабельна, Мала Корабельна, Велика Корабельна, Мертвовод.
На території району нараховувалося 523 га ставків. Площа лісових насаджень становила 4 109 га. Ґрунти району — потенційно родючі, багаті на поживні речовини. Територія характеризувалася наявністю глибоких ярів, балок та річкових долин.
Клімат — помірно континентальний, з переважно сухими погодними умовами.
У межах району розташовано ряд важливих природоохоронних територій:
- Регіональний ландшафтний парк «Гранітно-степове Побужжя» (площа природоохоронних земель — 1 960 га),
- Заповідне урочище «Трикратський ліс» — унікальний природний об’єкт поблизу злиття річки Арбузинка з Мертвоводом.
Станом на момент ліквідації чисельність населення району становила близько 29 тис. осіб. До складу району входили 1 селищна рада (Арбузинка) та кілька сільських рад, які об’єднували численні сільські населені пункти.
На території району було зареєстровано 33 пам’ятки історії та культури. Значне історичне та природне значення має ландшафтний комплекс каньйону річки Південний Буг — історичний центр Бугогардівської паланки Війська Запорозького, багатий на геологічні утворення магматичного й осадового походження.
Архітектурні пам’ятки:
- Церква Святого Миколая Чудотворця в смт Костянтинівка — зведена з дерева у 1799 році, перебудована в камені у 1844 році.
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1805).
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1812, кам’яна).