Мар’їнський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця на південному заході Донецької області, який існував з 1923 року до грудня 2020 року, коли був ліквідований в рамках адміністративно-територіальної реформи. Адміністративним центром району було місто Мар’їнка.
Загальні відомості
- Площа: 1350,5 км²
- Населення: 91,4 тисячі осіб (на 2001 рік), з них міського населення — 58,8 тисячі, сільського — 32,6 тисячі.
- Район був утворений 19 лютого 1923 року в складі Юзівського повіту, а у грудні 2020 року район було ліквідовано і підпорядковано Волноваській райдержадміністрації.
Природні ресурси та екологічна ситуація
Мар’їнський район, як і багато інших індустріальних регіонів Донбасу, мав складну екологічну ситуацію через вплив промисловості:
- Шкідливі викиди в атмосферу в 2000 році становили 117,6 тис. тонн.
- Щорічно в районі накопичувалося понад 1350 тис. тонн відходів, в основному це золошлаки від спалювання вугілля на Курахівській ТЕС.
- Всього на двох золовідвалах накопичено понад 49 млн тонн золошлаків.
- В районі функціонують 9 постійних водовипусків, з яких 8 мають повний цикл біологічного очищення. Якість скидних стічних вод відповідає вимогам держстандартів.
Історія
Територія Мар’їнського району була частиною приазовських степів з часів Нова Січі, і належала до Кальміуської паланки в середині 18 століття.
- У 1859 році в Мар’їнці мешкало 1318 осіб і було 220 дворів.
- З 1874 року Мар’їнка стала волосним центром нового Маріупольського повіту.
- В 1869 році в Мар’їнці відкрилась школа з дворічним строком навчання.
- Першу сільську раду було обрано наприкінці 1920 року.
- 19 лютого 1923 року було створено Мар’їнський район, до складу якого увійшли Мар’їнська, Красногорівська, Старо-Михайлівська волості.
- В 1938 році Мар’їнка була віднесена до категорії селищ міського типу.
Адміністративний устрій
Мар’їнський район поділявся на:
- 3 міські ради,
- 2 селищні ради,
- 15 сільських рад.
Адміністративний центр — місто Мар’їнка.