Білогірський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця, розташована на північному заході Хмельницької області України, в межах історичної Волині. Адміністративним центром району було селище міського типу Білогір’я. Район ліквідовано 17 липня 2020 року в рамках загальнонаціональної адміністративно-територіальної реформи.
Площа району становила приблизно 800 км², населення — близько 30,8 тис. осіб (станом на 2004 рік). До адміністративного поділу входили 2 селищні та 23 сільські ради, 2 селища міського типу і 72 села.
Район межував із такими адміністративними одиницями:
- на півночі — з Острозьким районом Рівненської області;
- на сході та північному сході — з Ізяславським районом;
- на півдні — з Теофіпольським районом;
- на заході — з Лановецьким і Шумським районами Тернопільської області.
Територія району розташована в межах Північно-Подільської височинної області, частково охоплює Мале Полісся. Основна геоморфологічна структура — Горинь-Слуцька височина, яка на півночі району переходить у заболочену Острозьку долину. Рельєф — хвилястий і горбистий, із глибокими ярами, балками, улоговинами, а також окремими горбовими формуваннями. У південній частині — поступовий перехід у Кременецькі гори.
Грунтовий покрив представлений переважно чорноземами, що активно використовувалися в сільському господарстві. Зустрічаються також дернові та лучні ґрунти. В районі є поклади крейди, вапняку, глини, торфу, піску та мергелю.
Клімат — помірно континентальний, вологий: м’які зими та вологе, тепле літо.
Основною водною артерією району є річка Горинь, яка бере початок на Авратинському плато й розділяє територію району на дві частини. Притоки Горині: Вілія, Кума, Тростянка, Семенівка, Полква, Калинівка та інші. Судноплавство на річках району відсутнє. Озера трапляються рідко; переважають стави та штучні водойми. В долинах річок поширені болота.
Через територію району проходить залізниця Шепетівка-Подільська – Тернопіль. Основна станція — Суховоля, розташована в смт Білогір’я. Також є зупинки: Білогір’я, Вільшаниця, Лепесівка, Жижниківці.
Автомобільні шляхи:
- Р26 (Острог – Кременець – Почаїв – Радивилів),
- Н02 (Кременець – Любар – Біла Церква – Ржищів, з під’їздом до Білої Церкви).
Район мав регулярне автобусне сполучення з Хмельницьким, Рівним, Тернополем, Києвом, Львовом, а також з навколишніми селами та районними центрами. Найближчі аеропорти — у Хмельницькому та Рівному.