Старий Новоушицький район — колишній район Хмельницької області, ліквідований у 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи. Центр району — смт Нова Ушиця.
Географія:
- Розташування: Новоушицький район знаходився в південно-східній частині Хмельницької області, на Подільському плато, в лісостеповій зоні України.
- Населені пункти: Район складався з 1 селищної об’єднаної територіальної громади, 3 сільських рад, 1 селища міського типу, 1 селища та 57 сіл.
- Рельєф: Район характеризується різноманітним рельєфом з рівнинними та сильно розчленованими ділянками. Південна частина району має сходинчасто-терасовані подністров’я.
- Клімат: М’який помірно-континентальний клімат сприяє розвитку рекреації, з помітними мікрокліматами в залежності від рельєфу і геології.
Гідрографія:
- Річки: Район багатий на річки та стави, проте природних озер на його території немає. Південна межа району проходить через річку Дністер, на якому розташована Дністровська ГЕС.
- Основні річки: Ушиця, Калюс, Жванчик, Батіг, Данилівка, а також кілька малих річок, що є притоками Дністра.
- Каньйони: Річки утворили глибокі каньйоноподібні долини, що створює унікальні природні ландшафти.
Рельєф та ландшафт:
- Подністров’я: Характеризується різким контрастом між північною частиною, де розташовані рівнинні Віньковецьке плато, та південними сходинчастими терасами, що утворюють каньйоноподібні долини.
- Тераси та схили: Південні схили річок, зокрема Дністра, мають значну крутизну (40-50 градусів) і створюють мальовничі пейзажі, багаті на історичні та геологічні пам’ятки.
- Дністер: Протікаючи через район, утворює численні меандри, а також має водне плесо в окремих місцях шириною до 3 км.
Ґрунти:
- Ґрунти: Переважають сірі опідзолені ґрунти, утворені на лесах, а також дерново-карбонатні ґрунти з вапняковими і гіпсовими прошарками.
Рослинний світ:
- Клімат і ґрунти дозволяють вирощувати теплові культури, такі як абрикоси, персики, виноград, тютюн, а також баштанні рослини.
- Екологічні заходи: З метою збереження біоценозів були здійснені заходи заліснення, зокрема на крутих схилах, де під захистом сосни та місцевих деревних порід зростають такі рослини як дуб, клен, ясен, груша та яблуня.
- Флора: В районі збереглися степові рослини, ксерофітні види, а також численні трави, квіти, серед яких сон-трава, рокитнячки, лісова лілія, а також рідкісні види, як наприклад, росичка подільська.
Природні пам’ятки та охорона природи:
- Заповідники: В районі створено кілька природних заповідників, таких як «Дністровський», «Данилівський», «Калюський», для збереження рідкісних видів флори і фауни.
- Гідрологічний заказник: «Глібівський» зберігає каскад ставків, що є місцем проживання лелек, дикої качки, гусей та інших водяних птахів.
- Пам’ятки природи: Включають старовинні парки, дерева рідкісних видів, а також скам’янілі рештки древніх рослин та фауни, що відносяться до палеозою і міоцену.
Природні копалини та ресурси:
- Мінеральні ресурси: У районі видобуваються камінь, пісок, глина, вапняк, а також є скупчення фосфоритів і бентонітових глин.
- Мінеральні джерела: На території району розташовані численні джерела з цілющою водою, зокрема в селищах Браїлівка, Отроків, Зелені Кирилівці, Куражин.
Коротка історична довідка про Новоушицький район
Новоушицький район, що існував до 2020 року, має багатий історичний шлях, що починається ще з XVIII століття.
Створення та перші етапи розвитку:
Царським указом від 6 липня 1795 року було створено Ушицький повіт в складі Подільської губернії, який став одним з 12 повітів. Адміністративним центром цього повіту стало місто Ушиця на Дністрі, яке згодом стало важливим торговим і культурним осередком. З 1826 по 1923 рік центром повіту були Літнівці, а з 1923 року — Нова Ушиця.
Економіка та соціальні зміни:
В 1921 році в районі почали активно розвиватися кооперативи та колективні господарства. Була створена перша економічна рада, яка розробила план розвитку повіту. У 1922 році в Новій Ушиці побудували електростанцію, що сприяло електрифікації району.
Радянська доба та адміністративно-територіальні зміни:
У 1923 році район був утворений в складі Кам’янецького округу, а вже в 1932 році, після ліквідації округів, Новоушицький район увійшов до складу Вінницької області. У 1937 році район став частиною Кам’янець-Подільської (пізніше Хмельницької) області.
В 1951 році в районі діяло 75 колгоспів, а після укрупнення колгоспів у 1953 році їх кількість зменшилась до 19. В 1965 році район був відновлений, зокрема з частиною території Віньковецького району.
Друга світова війна:
Під час фашистської окупації в районі було створено гетто для єврейського населення, і в період 1941—1942 років було знищено понад 3000 євреїв. Також велика кількість місцевих жителів була забрана на каторжні роботи до Німеччини. Окупація тривала до 28 березня 1944 року.
Післявоєнний період та подальші зміни:
Після війни Новоушицький район продовжував розвиватися, зокрема завдяки промисловим підприємствам. Одним із перших став Новоушицький маслозавод, а також були засновані механічна станція та плодоконсервний завод. В 1959 році район був розширений шляхом включення частини території ліквідованого Миньковецького району.
Адміністративна реформа та ліквідація району:
В 2020 році в результаті адміністративно-територіальної реформи Новоушицький район був ліквідований, а його територія увійшла до складу оновленого Кам’янець-Подільського району.
Кордони та демографія:
Зі сходу район межував з Вінницькою областю, на півдні — з Чернівецькою, а на заході — з Кам’янець-Подільським районом. Станом на 2011 рік в районі проживало близько 31 тисячі осіб.
Культурна спадщина та пам’ятки:
У районі є численні пам’ятки історії, зокрема братські могили радянських воїнів, а також важливі археологічні пам’ятки, такі як давньоруські городища в селах Вільховець, Глибівка, Пилипи-Хребтіївські та інших. Важливими архітектурними пам’ятками є костел святого Яна Непомука в селі Заміхів, збудований у 1808 році.