Краснокутський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця у північно-західній частині Харківської області України. Утворений у 1923 році. Існував до 2020 року, коли був ліквідований у рамках адміністративно-територіальної реформи. Адміністративний центр — селище міського типу Краснокутськ.
Географія
Площа району становила 1040,8 км². Район межував:
- на півночі — з Охтирським районом Сумської області,
- на заході — з Чутівським та Котелевським районами Полтавської області,
- на півдні — з Коломацьким районом,
- на сході — з Богодухівським районом Харківської області.
Загальна площа водних ресурсів — 1085,7 га.
Клімат
Клімат району — помірно континентальний. Зима починається в середині листопада, характеризується переважно хмарною погодою, високою вологістю (80–90 %) і тривалим сніговим покривом (100–110 днів). Абсолютний мінімум температури — мінус 40 °C. Весна — затяжна, із можливими снігопадами та нічними заморозками до −10…−15 °C у квітні. Літо настає в середині травня, переважно тепле, іноді жарке. Максимальна зафіксована температура — +39 °C. Найбільше опадів припадає на літній період.
Адміністративно-територіальний устрій
До складу району входили:
- 2 селищні ради,
- 11 сільських рад,
- 66 населених пунктів, зокрема 2 селища міського типу та 64 сільські населені пункти.
Органом місцевого самоврядування була Краснокутська районна рада.
Природно-заповідний фонд і культурна спадщина
На території району розташовано кілька визначних природоохоронних та культурно-історичних об’єктів:
- Краснокутський дендропарк — село Основинці, створений на базі Краснокутської дослідної станції садівництва;
- Наталіївський парк — селище Володимирівка, ландшафтний парк кінця XIX століття;
- Спаська церква — архітектурна пам’ятка у селищі Володимирівка;
- Слобожанський національний природний парк — об’єкт природоохоронного фонду загальнодержавного значення;
- Пархомівський історико-художній музей — село Пархомівка, знаний завдяки унікальній мистецькій колекції.