Чигиринський район був одним із адміністративних районів Черкаської області, що існував до 2020 року. Він розташовувався на правому березі Дніпра, на південь від Черкас, і займав площу 1 217 км². Районний центр — місто Чигирин, яке має велике історичне значення для України.
На півночі район межував з Черкаським районом, на заході — з Кам’янським районом Черкащини, а на півдні — з Світловодським та Олександрівським районами Кіровоградської області. Східна частина району прилягала до Кременчуцького водосховища.
Чигиринщина стала свідком багатьох важливих історичних подій. Тут відбувалися ключові етапи в історії України, зокрема період Хмельниччини (визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького), Коліївщини (селянсько-козацького повстання 1768 року), Української революції 1917-1921 років, а також діяльність партизан під час Другої світової війни.
Чигиринський район розташовувався в лісостеповій зоні на правобережжі України, в межах Канівського-Чигиринського природно-сільськогосподарського району та Придніпровської височини. Ця місцевість має підвищений рельєф, який сильно порізаний балками та ярами. Район включає вузькі вододільні плато, долини річок і крутосхили, що створюють характерний ландшафт з інтенсивними ерозійними процесами.
Рельєф району складається з корінного берега долини річки Дніпро і крутосхилих місцевостей, які пересікаються численними ярами і долинами.
Ґрунти в районі переважно є чорноземами, зокрема опідзоленими та реградованими. На лесових породах утворюються слабо-, середньо- та сильнозмиті темно-сірі опідзолені ґрунти.
У районі є кілька видів корисних копалин, таких як піски, глини та торф, хоча їхня розробка здійснюється в обмежених обсягах. Також є джерела мінеральних вод, серед яких відоме радонове джерело «Живун» поблизу села Головківки.
Основною водною артерією є річка Дніпро, на якій розташоване Кременчуцьке водосховище. Іншими важливими річками є Тясмин, Ірклець, Сріблянка і Суба, а також численні дрібні річки та струмки, особливо в Холодному Ярі.