Печери біля Хоросно — невідомі широкому загалу підземні порожнини та гроти, виявлені у 2019 році між селами Хоросно та Деревач Пустомитівського району Львівської області. Це комплекс внутріскельних гротів, що містить сліди людської діяльності та наскельні зображення, і може бути пов’язаний із давньою чернечою обителлю або культовим використанням у середньовіччі. Пам’ятка перебуває під наглядом археологів та спелеологів, проте ще не включена у туристичні маршрути Львівщини.
Географічне розташування
Комплекс печер розташований у південній частині Львівщини, поблизу сіл Хоросно та Деревач Пустомитівського району. Печери входять до складу лісового масиву Деревач і знаходяться на краю крутого схилу природного лісистого узвозу поруч із присілком Вінява.
Виявлення та дослідження
Печери були обстежені у 2019 році археологами та спелеологами. Було виявлено докладні внутрішні порожнини та гроти, що мають щонайменше два яруси підземних ходів.
Дослідження проводилися за участю Відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Львівського музею історії релігії та громадських організацій. Частину внутрішніх порожнин очищено від сміття та задокументовано сліди людської діяльності.
Морфологія та структура
Печерний комплекс складається з системи внутріскельних гротів і порожнин, що утворилися у пісковикових відкладах місцевих гірських порід. Він має принаймні два рівні підземних просторів, пов’язаних природними та штучними проходами.
Ходи та зали мають різну конфігурацію: деякі вузькі та низькі, інші — розширені природою чи техногенними діями. У підземеллях знайдено сліди підтісувань і врубів, які можуть свідчити про тривалу діяльність людей.
Культурні сліди та значення
У деяких порожнинах збереглися одиночні наскельні зображення (петрогліфи), що вказує на можливе використання печер у культурних чи релігійних цілях у минулому.
Археологічні матеріали та технічні особливості обробки скель подібні до інших ранніх монастирських комплексів регіону, зокрема скельного монастиря у Розгірчому та печерних скитів Середнього Придністров’я, що свідчить про глибоку історичну традицію використання підземних просторів у середньовіччі.
Можлива давня історія
Частина дослідників припускає, що комплекс може бути пов’язаний із літописними монастирями, згадуваними у джерелах про давньоруські культові осередки. Це дозволяє розглядати печери біля Хоросно як один із найдавніших локалізованих східно‑слов’янських підземних монастирів в Україні.
Стан збереження
Стан підземних порожнин неоднорідний: деякі частини засмічені побутовими відходами та будівельним сміттям, що ускладнює первісний вигляд і потребує подальшої охорони та очищення. Частину просторів уже розчистили дослідники, але більшість печер лишається недостатньо вивченою та відкритою для потенційного руйнування.
Туризм і дослідження
Комплекс печер нещодавно став об’єктом уваги спелеологів та археологів, але ще не включений у широко відомі туристичні маршрути Львівщини. Через відсутність облаштованих під’їздів, маркування та безпечних сходів, відвідування печер потребує спеціальної підготовки та дозволів відповідних інстанцій.
Порівняння з іншими печерами області
Неподалік Львова знаходяться й інші відомі підземні об’єкти, такі як Страдчанська печера біля села Страдч із підземним храмом і келіями, яка функціонувала у середньовіччі, але значно більша та розвиненіша за структуру порожнин.
Значення для науки та спадщини
Комплекс печер біля Хоросно є важливою археологічною і культурною пам’яткою, відкриття якої розширює уявлення про використання природних підземель людиною у Середньовіччі на території Галичини. Подальші дослідження можуть пролити світло на історію ранніх чернечих обител та духовних практик у підземному середовищі.