Лопатка (лат. scapula) — це плоска, трикутна кістка, яка належить до плечового поясу і розташована у верхній частині спини. Вона з’єднує верхню кінцівку з тулубом і відіграє важливу роль у рухах руки та стабілізації плечового суглоба.
Основні анатомічні особливості лопатки:
- Форма та положення:
- Трикутна плоска кістка.
- Розташована між другим і сьомим ребром на задній стінці грудної клітки.
- Поверхні:
- Передня (реберна) поверхня — має увігнуту форму, називається підлопатковою ямкою (fossa subscapularis).
- Задня (спинна) поверхня — ділиться на надостну (fossa supraspinata) і підостну (fossa infraspinata) ямки лопатковим гребенем.
- Кути:
- Верхній
- Нижній
- Латеральний (найважливіший, бо містить суглобову западину)
- Краї:
- Верхній край
- Медіальний (хребетний) край
- Латеральний край
- Відростки:
- Ость лопатки (spina scapulae) — помітний гребінь на задній поверхні.
- Клювоподібний відросток (processus coracoideus) — виступає вперед.
- Акроміон (acromion) — продовження ості, формує суглоб з ключицею.
- Суглобова западина (glenoid cavity):
- Розташована на латеральному куті, служить для з’єднання з головкою плечової кістки, утворюючи плечовий суглоб.
Функції лопатки:
- Служить місцем прикріплення м’язів (дельтоподібного, трапецієподібного, ромбоподібних, над- і підостьових тощо).
- Участь у русі руки (підняття, обертання, наближення/віддалення).
- Формує плечовий суглоб разом із плечовою кісткою.
Клінічне значення:
- Вивихи акроміально-ключичного суглоба.
- Переломи лопатки (рідкісні, зазвичай при серйозних травмах).
- Синдром “крилоподібної лопатки” — ослаблення м’язів, що утримують лопатку.